УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/738/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» (далі - ПАП «Збаразьке», відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.04.2026
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плантагро» (далі - ТОВ «Плантагро», позивач)
до ПАП «Збаразьке»
про стягнення грошових коштів у сумі 2 061 810,05 грн,
ВСТАНОВИВ:
ПАП «Збаразьке» 18.08.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 (повний текст її складено 29.07.2026) у справі №921/738/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 438 674,91 грн 36% річних за користування товарним кредитом та пені в розмірі 266 890,32 грн та ухвалити нове рішення. Крім того у касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 для розгляду справи №921/738/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ПАП «Збаразьке» посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (щодо застосування судами приписів статей 536, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, постановах Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19 (щодо застосування судами приписів частини третьої статті 551 ЦК України.
З огляду на викладене касаційна скарга ПАП «Збаразьке» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Господарський суд Тернопільської області рішенням від 15.04.2026 у справі №921/738/25, яке Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2026 залишив без змін, позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 378 938,12 грн основного боргу, 121 854,14 грн 10% річних, 266 890,32 грн пені, 438 674,91 грн 36% річних за користування товарним кредитом; у порядку частини десятої статті 238 ГПК України суд зазначив про нарахування 3% річних на суму основного боргу 251 483,80 грн, починаючи з 02.12.2025 і до моменту виконання рішення суду; в решті позову суд відмовив.
У поданій касаційній скарзі ПАП «Збаразьке» просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 у справі №921/738/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 438 674,91 грн 36% річних за користування товарним кредитом та пені в розмірі 266 890,32 грн та ухвалити нове рішення.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи вимогу майнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 16 933,57 грн, а саме (438 674,91 грн + 266 890,32 грн) х 1,5% х 200% х 0,8).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги.
Ураховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 16 933,57 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
З урахуванням викладеного касаційна скарга ПАП «Збаразьке» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 16 933,57 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.
Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
З огляду на те, що касаційна скарга містить недоліки і підлягає залишенню без руху, заявлене у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду, під час постановлення цієї ухвали, Судом не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290 - 292, 314 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Збаразьке» на рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 у справі №921/738/25 - залишити без руху.
2. Надати Приватному агропромисловому підприємству «Збаразьке» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд.
3. Роз`яснити Приватному агропромисловому підприємству «Збаразьке», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова