Справа № 465/11832/25 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю. М
Провадження № 22-ц/811/2628/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
27 серпня 2026 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Савуляка Р. В.
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, інтереси якої представляють: Львівська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Державна казначейська служба України, третя особа: Франківська окружна прокуратура м.Львова про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу досудового розслідування, прокуратури,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до держави Україна, інтереси якої представляють: Львівська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Державна казначейська служба України, третя особа: Франківська окружна прокуратура м.Львова про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу досудового розслідування, прокуратури, суду - задоволено.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду в розмірі 841 600 (вісімсот сорок одну тисячу шістсот тисяч) гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду 03 липня 2026 року через систему «Електронний суд» подав Кісіль Р.Л. в інтересах Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме для долучення документів, що підтверджують наявність у особи, що подала апеляційну скаргу повноважень на підписання та подання апеляційної скарги у інтересах Головного управління Національної поліції у Львівській області; документ, що підтверджує сплату судового збору та докази надсилання до електронного кабінету позивачки - ОСОБА_1 , або листом з описом вкладення копії апеляційної скарги, якщо відсутні відомості про її реєстрацію у системі «Електронний суд».
На виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 14 липня 2026 року, скаржником подано клопотання про продовження процесуального строку в частині подання документу, що підтверджує сплату судового збору, з огляду на тимчасову відсутність коштів для сплати судового збору.
Встановлено, що крім того, апелянтом не надано доказів надсилання до електронного кабінету позивачки - ОСОБА_1 , або листом з описом вкладення копії апеляційної скарги, якщо відсутні відомості про її реєстрацію у системі «Електронний суд».
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 29 липня 2026 року продовжено Головному управлінню Національної поліції у Львівській області процесуальний строк для подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору, та доказів надсилання до електронного кабінету позивачки - ОСОБА_1 , або листом з описом вкладення копії апеляційної скарги, якщо відсутні відомості про її реєстрацію у системі «Електронний суд».
11 серпня 2025 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява представника Головного управління Національної поліції у Львівській області про відстрочку від сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі. У заяві зазначено, що станом на 06 серпня 2026 року у ГУНП відсутні кошти для сплати судового збору.
Вважає, що несплата судового збору при поданні апеляційної скарги, прямо пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі нашої установи. Наголошує, що процес фінансування державних органів, у тому числі і ГУНП у Львівській області, суттєво сповільнився.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд приходить висновку про необхідність визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її апелянту виходячи з такого.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як зазначено вище, ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 14 липня 2026 рокуапеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року залишено без руху, зобов`язано скаржника сплатити судовий збір у відповідному розмірі.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 29 липня 2026 року продовжено Головному управлінню Національної поліції у Львівській області строк для усунення недоліків визначений ухвалою суду від 14 липня 2026 року, та встановлено строк тривалістю в десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідні ухвали апеляційного суду надіслані Головному управлінню Національної поліції у Львівській області, що підтверджується довідками про доставку електронного документа, скаржнику запропоновано у визначений строк сплатити судовий збір згідно закону, а також роз`яснено наслідки невиконання вимог закону.
Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються ЗУ «Про судовий збір».
Згідно із статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, в силу статті 12ЦПК України повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Таким чином особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В свою чергу, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абз. 2 п. 29 Постанови від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз"яснив, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати такого.
Положення пунктів 1 та 2 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
При цьому, Головне управління Національної поліції у Львівській області у даному спорі є відповідачем, тобто не звертається за захистом порушених прав, а відповідає за пред`явленою вимогою про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органу досудового розслідування, прокуратури.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення клопотання представника Головного управління Національної поліції у Львівській області відсутні.
Таким чином, протягом всього перебування апеляційної скарги в апеляційному суді недоліки скарги не усунуто.
У зв`язку з вищенаведеним, оскільки скаржником вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконані, недоліки скарги не усунуті, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2026 року- визнати неподаною та повернути апелянту.
Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.
Ухвала складена і підписана 27 серпня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р. В.
Судді: Крайник Н.П.
Шандра М.М.