ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9294/26 Справа № 219/8198/21 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І.Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 219/8198/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
заявник ОСОБА_1
заінтересована особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Плахтій Олена Володимирівна, на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 червня 2026 року, яка постановлена суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 23 червня 2025 року,
УСТАНОВИВ:
В травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бахмут Донецької області помер рідний дядько заявниці ОСОБА_3 , який за своє життя заповів заявниці ОСОБА_1 належний йому житловий будинок номер АДРЕСА_1 .
09 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 у місті Бахмут Донецької області у Першій бахмутській державній нотаріальній конторі було відкрито Спадкову справу після спадкодавця ОСОБА_3 .
Заявниця прийняла спадщину, яку заповів їй ОСОБА_3 , але не встигла її оформити та отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Звернувшись за консультацією до органів нотаріату на території, підконтрольній органам влади України, з метою вирішення питання завершення спадкування та оформлення спадщини, яку вона прийняла після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бахмут Донецької області заявниці було повідомлено про те, що оформити спадщину після спадкодавця ОСОБА_3 заявниця зможе тільки після скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області про забезпечення позову від 06 серпня 2021 року по справі № 219/8198/21, якою накладено заборону вчиняти дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , до подання ОСОБА_2 позовної заяви до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання недійсним заповіту, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання відповідним судовим рішенням законної сили і статусу остаточного.
Проте, через вторгнення рф на територію України, м. Бахмут є окупованою територією, інформація щодо існування справи є невідомою, відновити судове провадження по справі № 219/8539/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, неможливо, оскільки судове провадження за вказаним позовом було втрачене до закінчення судового розгляду, рішення не було ухвалено.
З новим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 більше не зверталась, така справа на розгляді суду не перебуває.
Таким чином заявниця вважає, що її права на отримання спадщини порушуються, тому просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області по справі № 219/8198/21 від 06 серпня 2021 року, а саме заборону вчиняти дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 червня 2026 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник заявниці,посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нового рішення по справі про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Апелянт посилається на те, що у даному випадку продовження чинності заходів забезпечення позову у вигляді заборони видачі заявниці ОСОБА_1 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом є невиправданим та потреба у таких заходах відпала, оскільки з 2022 року на розгляді суду взагалі не перебуває позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, яка була забезпечена Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2021 року по справі № 219/8198/21. Разом із тим, чинність заходів забезпечення позову наразі перешкоджає заявниці ОСОБА_1 реалізувати її спадкові права (отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом) та вирішувати питання щодо отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно.
Висновок суду першої інстанції про те, що суд в даному випадку позбавлений можливості розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності відновленого відповідного судового провадження є помилковим, оскільки матеріали цивільної справи № 219/8198/21 (щодо забезпечення позову) не були втрачені та наразі зберігаються серед судових справ, вивезених з приміщення Бахмутського міськрайонного суду Донецької області, що підтверджується листом В.о. керівника Бахмутського міськрайонного суду Донецької області від 08 травня2026 року за № 219/05-04/47/2026, копія якого міститься в матеріалах справи та надавалась суду першої інстанції при заяві.
Апелянт вважає, що подання позову про зняття арешту з майна у даному випадку є неможливим, оскільки житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під арештом не перебуває, арешт на вказаний будинок не накладався.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, від представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Плахтій О.В., надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про скасування заходів забезпечення позову можливо лише в межах позовного провадження, разом з тим, оскільки матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним - відсутні, судове провадження у цій справі не було закінчено ухваленням рішення та не було закрито, подальший розгляд справи не відбувається, отже підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Звертаючись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, заявниця посилалась на те, що її права на отримання спадщини після померлого дядька ОСОБА_1 порушуються, оскільки ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області про забезпечення позову від 06 серпня 2021 року по справі № 219/8198/21, накладено заборону вчиняти дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітомв рамках цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним. При цьому заявниця посилалась на те, що відновити судове провадження по справі № 219/8539/21 неможливо, оскільки судове провадження за вказаним позовом було втрачене до закінчення судового розгляду, рішення не було ухвалено.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя дядько заявниці ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок номер АДРЕСА_2 (а.с. 13), який належав йому на підставі договору дарування (а.с.12).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
09 лютого 2021 року за заявою ОСОБА_1 у місті Бахмут Донецької області у Першій бахмутській державній нотаріальній конторі було відкрито Спадкову справу після спадкодавця ОСОБА_3 (а.с. 11).
Таким чином ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 .
Разом з тим, заявниця позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину.
Так, ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області про забезпечення позову від 06 серпня 2021 року по справі № 219/8198/21, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позову, було накладено заборону вчиняти дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , до подання ОСОБА_2 позовної заяви до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання недійсним заповіту, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання відповідним судовим рішенням законної сили і статусу остаточного.
13 серпня 2021 року в провадження Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним (справа № 219/8539/21, провадження № 2/219/3011/2021).
Ухвалою суду 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, справа була призначена до розгляду в підготовчому засіданні на 07 жовтня 2021 року. У зв`язку з перебуванням судді Конопленко О. С. у відпустці з 04 до 10 січня 2022 року (наказ від 01 грудня 2021 року № 92-в) та подальшим її перебуванням у відпустці по вагітності та пологам з 11 січня 2022 року (наказ від 11 січня 2022 року № 2-в), відповідальною особою суду 27 січня 2022 року було проведено повторний розподіл справи та за результатами розподілу справи визначено головуючого суддю Решетняка І. В., справа передана в його провадження 27 січня 2022 року.
Судова справа № 219/8539/21, провадження № 2/219/338/2022 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним суддею ОСОБА_4 для передачі за підсудністю до Дружківського міського суду Донецької області не надавалась. Дружківським міським судом Донецької області, як справа, передана за підсудністю, не реєструвалась. Станом на день надання відповіді автоматизована система документообігу Бахмутського міськрайонного суду Донецької області «Д-3» відомостей про прийняття рішення в зазначеній судовій справі не містить.
Рішенням Вищої ради правосудді від 11 липня 2024 року № 2122/0/15-24 суддя ОСОБА_4 звільнений з посади судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
За результатами перевірки наявності справи № 219/8539/21, провадження № 2/219/338/2022 в паперовому вигляді в архіві Бахмутського міськрайонного суду Донецької області встановлено її відсутність. Станом на день надання відповіді місце знаходження справи № 219/8539/21, провадження № 2/219/338/2022 невідоме.
Листом Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11 травня 2026 року за № 02 40/346/2026 повідомлено про те, що станом на день надання відповіді матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, до суду не надходили. Інших позовних заяв, поданих ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в автоматизованій системі документообігу суду не зареєстровано.
Із відповідей В.о. керівника апарату Бахмутського міськрайонного суду Донецької області, Голови Покровського районного суду міста Кривого Рогу, а також із відомостей підсистеми Електронний Суд (ЄСІТС) та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що судова справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, не була розглянута по суті Артемівським міськрайонним судом Донецької області, а також не була передана після 21 жовтня 2022 року для продовження розгляду до Дружківського міського суду Донецької області. В подальшому до Покровського районного суду міста Кривого Рогу така справа також не надходила, на розгляді не перебуває, місцезнаходження справи наразі невідоме. Інших позовних заяв ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не подавала.
Отже встановлено, що матеріали цивільної справи № 219/8198/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, розгляд якого не закінчено, є втраченими і можливість їх відновлення відсутня, оскільки відповідно до п. 1 ч.4 ст.492 ЦПК України,суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду.
На підставі наведенного вище, суд першої інстанції правильно виснував, що скасування заходів забезпеченням позову, в порядку ст.158 ЦПК України, в межах справи № 219/8198/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину будинку та визнання заповіту недійсним, є неможливим у зв`язку із втратою матеріалів вказаної справи та неможливістю їх відновлення.
При цьому, судом першої інстанції заявниці роз`яснено, що відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України, остання не позбавлена права на звернення до суду з відповідним позовом з метою захисту порушених прав через існуючі перешкоди в оформленні прав власника через наявність зареєстрованого обмеження (арешту, іпотеки, заборони нотаріуса).
Надаючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, з огляду на низку тверджень, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів враховує, що викладені висновки постановленої ухвали та її мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Доводи апеллянта, наведені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на власному трактуванні і розумінні представником заявника положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, що не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі представника заявника.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Плахтій Олена Володимирівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 23 червня 2026 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.
Головуючий:
Судді: