ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/12036/21
провадження № 2-др/753/196/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Каліушка Ф. А., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, було відмовлено повністю.
22 грудня 2025 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявниця просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивачів у дольовому порядку на її користь витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 34 200,00 грн (по 11 400,00 грн з кожного).
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.08.2026 року дану заяву передано судді Каліушку Ф.А. 21 серпня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи, викладені у заяві про ухвалення додаткового рішення (розподіл судових витрат на правничу допомогу), дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов висновку про її повернення без розгляду з огляду на таке.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).
При цьому, слід зазначити, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань закріплені у ст. 183 ЦПК України. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
З огляду на це, суд на підставі аналізу наведених вище процесуальних норм в сукупності з такими основними принципами цивільного судочинства як верховенство права, змагальність сторін і диспозитивність доходить до висновку, що відповідач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №463/12950/21 (провадження № 61-403 св 23).
Також Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення стороною на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Як убачається з матеріалів поданої заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідачем ОСОБА_1 додано 5 примірників самої заяви та копій доданих документів для суду та інших учасників справи, однак жодних доказів їх безпосереднього надсилання (надання) іншим учасникам справи суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про неможливість задоволення вимог про розподіл витрат на правничу допомогу з огляду на наступне.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2026 року апеляційну скаргу позивачів задоволено, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі; з ОСОБА_1 стягнуто на користь позивачів матеріальну шкоду та здійснено повний розподіл судових витрат (судового збору та витрат на правничу допомогу) відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки рішення суду першої інстанції від 08 грудня 2025 року про відмову в позові було скасовано судом апеляційної інстанції та ухвалено нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 , матеріально-правові та процесуальні підстави для компенсації відповідачці судових витрат на правничу допомогу за рахунок позивачів відсутні, а розподіл витрат остаточно вирішено постановою Київського апеляційного суду.
З огляду на подання заяви без доказів направлення її копій з додатками іншим учасникам справи, а також з урахуванням скасування судового рішення, за наслідками ухвалення якого заявниця просила розподілити витрати, заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись стст. 2, 133, 137, 141, 182, 183, 258-261, 270, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», ОСОБА_5 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.