Справа № 629/2068/26
Провадження № 2-п/629/39/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Солодовник І.С.,
при секретарі - Чередниченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крамной Станіслав Сергійович, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. ухваленому у справі за позовною заявою ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, позовні вимоги задоволено частково.
13.08.2026 р. представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій він просить поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі № 629/2068/26 від 13.05.2026 року; заяву про перегляд заочного рішення задовольнити; застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог ТОВ «Коллект Центр»; заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. у справі № 629/2068/26 скасувати та призначити справу до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 629/2068/26 від 18.06.2026 р. у виконавчому провадженні № 81359687 до закінчення розгляду цієї заяви та набрання законної сили судовим рішенням; стягнути з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним у зв`язку з розглядом цієї справи № 629/2068/26, у розмірі 10000 грн. В обґрунтування заяви вказав, що ОСОБА_1 категорично не погоджується із заочним рішенням, судові повістки про виклик у судове засідання не отримував, а про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений не був. Оскільки, про судове засідання 13.05.2026 р. він належним чином повідомлений не був, тому був позбавлений можливості з`явитися в судове засідання, надати суду свої заперечення проти позовних вимог та подати відзив на позовну заяву. Про існування судового провадження та ухвалення у справі заочного рішення йому стало відомо лише після відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. виконавчого провадження № 81359687 на підставі постанови від 26.06.2026 р. про примусове виконання виконавчого листа № 629/2068/26. Після того, як йому стало відомо про існування заочного рішення, він також не мав фактичної можливості невідкладно звернутися до суду із заявою про його перегляд, оскільки безперервно проходить військову службу за контрактом в умовах воєнного стану, що об`єктивно ускладнювало самостійну підготовку процесуальних документів та своєчасне звернення по професійну правничу допомогу. Реальна можливість особисто звернутися за професійною правничою допомогою з`явилася у нього лише після того, як його було тимчасово звільнено від виконання службових обов`язків у розташуванні військової частини, у зв`язку з чим, він і зміг зустрітися з адвокатом, надати йому необхідні документи та пояснення для підготовки вказаної заяви. Так, 06.08.2026 р. адвокатом було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами цієї справи, а вже 10.08.2026 р. такі матеріали було отримано та відкрито доступ до справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (електронному суді), після чого стало можливим остаточно підготувати та подати цю заяву. У зв`язку з цим, пропущений процесуальний строк на подання цієї заяви підлягає поновленню з підстав поважності причин такого пропуску - безперервного проходження заявником військової служби в умовах воєнного стану, фактичної відсутності за адресою реєстрації у зв`язку з проходженням військової служби та набуттям статусу внутрішньо переміщеної особи, а також об`єктивної неможливості своєчасно отримати необхідну професійну правничу допомогу.
Щодо суті заявлених вимог вказав, що заява позивача подана з порушенням строку позовної давності, яка згідно з ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки, що є самостійною підставою для відмови у позові. Вказує, що строк повернення кредиту та відповідно право звернення позивача до суду за договором № 3959531 фактично почав відраховуватися від дати спливу терміну виконання зобов`язання, тобто даний договір був укладений 04.09.2021 р. строком на 30 днів, кінцевий термін повернення кредиту - 04.10.2021 р. Договір № 5599148 був укладений 08.09.2021 р. строком на 15 днів, тобто кінцевий термін повернення кредиту за даним договором - 23.09.2021 р. Отже, право позивача на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за тілом кредиту виникло, відповідно, 05.10.2021 р. та 24.09.2021 р., а трирічний строк позовної давності за вказаними вимогами спливає 05.10.2024 р. та 24.09.2024 р. відповідно. Нараховані та стягнуті судом проценти за кредитними договорами вважає надмірними та несправедливими. Крім того, вказує, що відповідач з 2022 р. проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Загалом перебуває на військовій службі з 2016 року, має посвідчення учасника бойових дій, що підтверджує його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, а тому підпадає під дію ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до якої нарахування процентів за користування кредитними коштами за спірними договорами не мало здійснюватися взагалі, а стягнуті заочним рішенням проценти в розмірі 11475 грн та 6291 грн підпадають виключенню з розрахунку заборгованості в повному обсязі.
Щодо судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, то вважає, що розмір стягнутих з нього витрат на професійну правничу допомогу (9060,62 грн) є не співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних представником позивача робіт та часом, витраченим на їх виконання, що суперечить критеріям, встановленим частинами третьою-п`ятою статті 137 ЦПК України.
Вказує, що у зв`язку з необхідністю захисту прав відповідача у цій справі він був змушений звернутися за професійною правничою допомогою та поніс витрати на оплату послуг адвоката (представника) у розмірі 10000 грн, що підтверджується відповідними документами, та які він просить стягнути з позивача.
Щодо зупинення вчинення виконавчий дій зазначив, що на підставі виконавчого листа № 629/2068/26, виданого 18.06.2026 р. Лозівським міськрайонним судом Харківської області, постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 26.06.2026 р. відкрито виконавче провадження № 81359687 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості, судового збору та витрат на правничу допомогу за заочним рішенням, яке ним оскаржується цією заявою. Зазначеною постановою на нього також покладено додатковий обов`язок зі сплати основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3867,73 грн. Продовження вчинення виконавчих дій за заочним рішенням, яке є предметом перегляду за цією заявою, може призвести до безпідставного стягнення з нього грошових коштів та завдання йому майнової шкоди, поворот виконання якої в подальшому буде суттєво ускладнений (а.с. 122-126).
24.08.2026 р. представником ТОВ «Коллект Центр» через систему «Електронний суд» подано до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та 27.08.2026 р. письмові пояснення, в яких останній просив залишити заяву відповідача про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. по справі № 629/2068/26 без задоволення, а заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. по справі № 629/2068/26 - без змін. Вказує, що позивач розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необґрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню та перегляду (ч. 1 ст. 288 ЦПК України), а саме, відповідач не посилається на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена аргументація відповідачем була досліджена судом в заочному рішенні, саме по собі твердження відповідача про те, що він не знав про справу до ухвалення заочного рішення, не створює автоматичної підстави для його скасування. Відповідач також повинен довести поважність причин своєї неявки та неподання відзиву, а також навести належні докази, які потенційно могли б призвести до іншого вирішення спору. Водночас доводи відповідача про те, що про існування спору йому стало відомо 26.06.2026 р. у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження, лише підтверджують, що після цієї дати він отримав реальну можливість ознайомитися із судовим рішенням та матеріалами справи і реалізувати своє право на захист. Проте подальша поведінка відповідача не свідчить про таку невідкладну реалізацію цього права, як він намагається це представити. Більше того, відповідач помилково зводить питання скасування заочного рішення виключно до встановлення того, коли саме він дізнався про існування судової справи. Предметом оцінки суду є не лише момент отримання такої інформації, а насамперед те, чи були поважними причини його неявки та неподання відзиву до моменту ухвалення заочного рішення, а також чи містить заява про перегляд заочного рішення докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Доводи відповідача про те, що факт відкриття виконавчого провадження 26.06.2026 р. нібито підтверджує підстави для скасування заочного рішення від 13.05.2026 р., є необґрунтованими, оскільки момент, коли відповідач дізнався про вже ухвалене судове рішення, не замінює та не доводить передбачених статтею 288 ЦПК України умов для його скасування. Відповідач повинен довести поважність причин неявки та неподання відзиву до моменту ухвалення заочного рішення і надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. За відсутності належного підтвердження таких обставин підстави для скасування заочного рішення відсутні. Окрім того, відповідач має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС ще з 16.02.2022 року. Отже, твердження відповідача про те, що він фактично не був обізнаний про судовий розгляд до моменту відкриття виконавчого провадження, не може оцінюватися відірвано від обставини наявності у нього електронного кабінету в ЄСІКС. За наявності такого кабінету відповідач мав об`єктивну можливість отримувати процесуальні документи та відстежувати інформацію щодо судових справ в електронній формі. Відтак, посилання виключно на те, що про судове рішення відповідач дізнався лише 26.06.2026 р. з виконавчого провадження, без належного спростування можливості отримання ним судової кореспонденції та процесуальних документів через наявний з 16.02.2022 р. електронний кабінет, є недостатнім для висновку про його необізнаність із судовим розглядом. Надані відповідачем документи, щодо його статусу як військовослужбовець підтверджують лише факт проходження військової служби, однак не доводять існування об`єктивних та непереборних перешкод для реалізації ним своїх процесуальних прав, не підтверджують неможливість подання відзиву, участі у справі через представника чи своєчасного звернення до суду.
Доводи відповідача про те, що нараховані за кредитними договорами проценти підлягають виключенню в повному обсязі у зв`язку з його проходженням військової служби, є необґрунтованими, оскільки відповідач не доводить наявності саме тих обставин, з якими законодавство у відповідний період пов`язувало право на ненарахування процентів. З матеріалів справи вбачається, що відповідач проходив військову службу за контрактом з 2016 р. Однак сам по собі факт проходження військової служби за контрактом не є тотожним факту участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районі і в період здійснення відповідних заходів. Це має принципове значення, оскільки п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на спірний період, передбачав ненарахування процентів не для кожного військовослужбовця лише за фактом проходження служби за контрактом, а, зокрема, для військовослужбовців, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у здійсненні визначених законом заходів та безпосередньо перебували в районах і в період їх проведення. Відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент укладення кредитних договорів та протягом періоду, за який позивачем були нараховані проценти, він безпосередньо брав участь у відповідних заходах із забезпечення оборони України та перебував безпосередньо в районі й у період їх здійснення. Також, вказав, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності. Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії такого карантину. Крім того, згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого стану. Враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності (а.с. 144-147, 179-187).
25.08.2026 р. представником ОСОБА_1 - адвокатом Крамной С.С. через систему «Електронний суд» подано до суду додаткові пояснення по справі, в яких останній просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. у справі № 629/2068/26 задовольнити; заочне рішення скасувати та призначити справу до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Вказав, що вказаним рішенням позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволені частково, стягнуто з відповідача заборгованість у загальному розмірі 27761,09 грн (за договором № 3959531 - 15215,00 грн, за договором № 5599148 - 12546,09 грн), судовий збір - 1855,61 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 9060,62 грн; у решті позовних вимог - зокрема щодо частини процентів, нарахованих поза межами строку кредитування - відмовлено. Отже, суд першої інстанції вже частково погодився з неправомірністю нарахувань позивача, відмовивши у стягненні частини заявлених процентів, що є додатковим підтвердженням обґрунтованості позиції відповідача про надмірність та неправомірність нарахувань, яка підлягає повній перевірці під час нового розгляду справи. Також зазначив, що наявність технічної можливості доступу до інформації (Електронний кабінет, «Дія», ЄДРСР) не є доказом належного повідомлення про конкретне судове засідання. Позивач посилається на наявність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС (з 16.02.2022), а також на технічну можливість отримання інформації через мобільний застосунок «Дія» та Єдиний державний реєстр судових рішень. Сам факт реєстрації Електронного кабінету не тотожний належному повідомленню особи про конкретне судове засідання у конкретній справі. Чинне процесуальне законодавство не покладає на учасника справи обов`язку самостійно та безперервно відстежувати через застосунки чи реєстри всі судові провадження, стороною яких він теоретично може бути. Обов`язок належного повідомлення учасника про дату, час і місце засідання покладено на суд (ст.ст. 128, 130 ЦПК України), а наявність у сторони технічної можливості дізнатися про справу не звільняє суд від встановлення факту належного вручення повістки. Зазначені обставини набувають особливого значення з огляду на те, що відповідач у період розгляду справи безперервно проходив військову службу за контрактом в умовах воєнного стану, фактично не проживав за адресою реєстрації (має статус внутрішньо переміщеної особи) і мав об`єктивно обмежений доступ до засобів зв`язку та часу для систематичного моніторингу судових реєстрів. Саме тому судова повістка (направлена 28.04.2026) та копія заочного рішення (направлена 18.05.2026) не були ним отримані і повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата.
Щодо нарахування процентів, вказав, що проценти за користування кредитом не підлягали нарахуванню взагалі з огляду на статус відповідача - військовослужбовця (ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Також представником позивача не спростовано по суті доводи відповідача про сплив позовної давності (а.с. 165-167).
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Крамной С.С. у судове засідання не з`явилися, однак представником подано до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримують у повному обсязі (а.с. 162).
Представник ТОВ «Коллект центр» Хмельницький А.М. у судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, заяву відповідача про перегляд заочного рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. по справі № 629/2068/26 залишити без задоволення, а заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 року по справі № 629/2068/26-без змін (а.с. 188).
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, заяву про перегляд заочного рішення, заперечення та пояснення сторін по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
З матеріалів справи судом встановлено, що обставини, викладені відповідачем та його представником у заяві про перегляд заочного рішення та докази, на які посилається ОСОБА_1 та його представник -адвокат Крамной С.С. мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки з заяви про перегляд заочного рішення видно, що відповідач був позбавлений можливості надати суду заперечення проти позову та документи щодо обставин справи.
Щодо вимоги представника заявника про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 629/2068/26 від 18.06.2026 р. у виконавчому провадженні № 81359687, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може: своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Вирішення будь-яких інших питань в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення не передбачено в межах такого розгляду.
Згідно із ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може зупинити вчинення виконавчих дій за наявності вичерпного переліку підстав, зокрема у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Законодавець чітко визначив обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, а також те, що питання про зупинення виконавчого провадження вирішується державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, таких повноважень, які б надавали право суду першої інстанції зупиняти виконання вказаного судового рішення при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, діючі норми цивільного процесуального законодавства не містять.
Зі змісту ст.ст. 149, 150 ЦПК України вбачається, що зупинення стягнення на підставі виконавчих документів можливо лише у разі оскарження боржником виконавчого документу, шляхом подачі відповідної позовної заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Отже, перед судом ставиться питання про перегляд заочного рішення суду, а не оскарження виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Перегляд заочного рішення суду за своєю правовою природою не є стадією розгляду справи, а є однією із форм перегляду судових рішень, тому підстави для задоволення вимоги про зупинення виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим на виконання заочного рішення під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення відсутні. Таким чином, дана вимога заявника не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений можливості самостійно звернутися до виконавця з питання зупинення виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим на виконання заочного рішення на час проходження останнім військової служби.
Питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені останнім у зв`язку з розглядом даної справи, буде вирішено судом під час ухвалення рішення по справі.
Керуючись ст.ст. 258-261, 287, 288 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Крамной Станіслав Сергійович, про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.
Скасувати заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2026 р. по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В задоволенні вимоги відповідача та його представника про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 629/2068/26 від 18.06.2026 р. у виконавчому провадженні № 81359687 - відмовити.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 23.09.2026 р. о 11-30 годині у приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд. 9.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомити сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 278 ЦПК України встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Повідомити відповідача, що згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд буде вирішувати справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 278 ЦПК України встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу, заперечення протягом п`яти днів з дня його отримання, з направленням суду документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.С. Солодовник