ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 серпня 2026 року Справа № 160/20735/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зупинення провадження у справі № 160/20735/26 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 року (14.07.2026 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 18 червня 2025 року по 10 липня 2025 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом 3, 4, 5, множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 року по 10 липня 2025 року (день звільнення) грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не підготовки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки, на ім`я ОСОБА_1 , про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для перерахунку позивачу пенсії з дня її призначення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та направити до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки, на ім`я ОСОБА_1 , про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для перерахунку позивачу пенсії з дня її призначення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_1 . Після звільнення з військової служби позивач встановив, що відповідачем при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 18 червня 2025 року по 10 липня 2025 року застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня відповідного календарного року. Представник позивача вказала, що внаслідок застосування відповідачем неправильної розрахункової величини було занижено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, що, у свою чергу, вплинуло на розмір інших складових грошового забезпечення позивача, зокрема грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні та премії. Крім того, представник позивача зазначила, що відповідачем не було підготовлено та направлено до уповноваженого органу оновлений грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення і премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії позивача відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На думку представника позивача, такі дії та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 є протиправними, оскільки суперечать вимогам статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та правовим висновкам Верховного Суду щодо необхідності застосування при визначенні посадових окладів та окладів за військовими званнями прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року зазначена вище справа розподілена та 17.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.
21.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 року по 10.07.2025 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат); інформацію щодо застосованої розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у період з 20.05.2023 року по 10.07.2025 року, із зазначенням нормативно-правового обґрунтування її застосування; розрахунки грошового забезпечення позивача за кожний місяць періоду з 20.05.2023 року по 10.07.2025 року із зазначенням тарифного розряду, тарифного коефіцієнта, розміру прожиткового мінімуму або іншої розрахункової величини, яка використовувалась при нарахуванні; копії карток особового рахунку (розрахункових листів) військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 року по 10.07.2025 року; копії наказів командира військової частини щодо встановлення позивачу посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок, доплат, премій та інших складових грошового забезпечення за спірний період; інформацію про те, чи здійснювався військовою частиною перерахунок грошового забезпечення позивача після набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, із наданням відповідних підтверджуючих документів (у разі здійснення такого перерахунку); копію розрахунку остаточного грошового забезпечення при звільненні позивача з військової служби та виключенні його зі списків особового складу військової частини. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 20.08.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Судом також вказано, що в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
18.08.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зупинення провадження, в якому просить: зупинити провадження у справі №160/20735/26 до набрання законної сили судовим рішенням Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26 (адміністративне провадження №К/990/11893/26).
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що Спір у даній справі стосується, зокрема, визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за період, починаючи з 18 червня 2025 року, що безпосередньо пов`язано із застосуванням пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». На даний час у Верховному Суді перебуває на розгляді справа №240/401/26, адміністративне провадження №К/990/11893/26, яку ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2026 року підготовку справи закінчено та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Предметом касаційного перегляду є питання застосування норм права, які є визначальними для правильного вирішення даної адміністративної справи, а правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду матиме вирішальне значення для однакового застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Оскільки правовідносини у справі №240/401/26 є подібними до правовідносин у даній справі, а висновки Об`єднаної палати Верховного Суду матимуть істотне значення для правильного вирішення спору, продовження розгляду справи до ухвалення відповідного рішення Верховним Судом може призвести до ухвалення судового рішення, яке не відповідатиме майбутній єдиній судовій практиці. Крім того, предметом спору у даній справі є перерахунок грошового забезпечення за період, починаючи з 18 червня 2025 року, тобто за той самий період, щодо якого Верховним Судом формується правова позиція. Висновки Об`єднаної палати щодо застосування відповідних норм матеріального права матимуть безпосереднє значення для вирішення даної справи та забезпечення принципу єдності судової практики.
З огляду на викладене, суд зазначає про таке.
Статтею 236 КАС України визначені підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26.
Предметом розгляду у справі № 240/401/26 є питання правомірності застосування п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми ст. 7 та ст. 265 КАС України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2026 у справі № 240/401/26 підготовку справи до касаційного розгляду закінчено, а справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що правовідносини в межах справи № 160/16391/26 є подібними до тих, які є предметом касаційного перегляду в справі № 240/401/26, зокрема в частині застосування п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в редакції з 29.01.2020 при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача з 20.05.2023, а відтак зміст позовних вимог у цій справі охоплюється предметом касаційного перегляду у справі 240/401/26.
При цьому, суд також враховує наявність судового рішення, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481.
Дійсно рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 було визнано протиправним та нечинним.
Водночас зазначене судове рішення було оскаржене Кабінетом Міністрів України у касаційному порядку, а постановою Верховного Суду від 16.07.2026 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Отже, саме наявність різних підходів до застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 481 та необхідність формування єдиної правозастосовної практики стали підставою для передачі справи № 240/401/26 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. За висновком Верховного Суду, існує правова невизначеність щодо застосування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 після прийняття постанови № 481, що й зумовлює необхідність вироблення єдиного правового підходу. Тим більше актуальність такого висновку іще більше зросла у зв`язку з прийняттям Верховним Судом 16.07.2026 постанови у справі № 320/29450/24.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що оскільки в межах цієї справи правовідносини є подібними до тих, які є предметом касаційного перегляду в справі № 240/401/26 (щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовців), правовий висновок, який буде сформовано об`єднаною палатою Верховного Суду у справі № 240/401/26, матиме значення для забезпечення єдності судової практики та однакового застосування норм матеріального права судами під час вирішення цієї справи.
За таких обставин, враховуючи подібність правовідносин у даній справі та в адміністративній справі № 240/401/26, та беручи до уваги той факт, що формування відповідної правової позиції у справі № 240/401/26, яка переглядається об`єднаною палатою Верховного Суду, може вплинути на результати розгляду цієї справи, суд робить висновок про наявність правових підстав та об`єктивних обставин для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України - до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.
Керуючись ст. ст. 120, 236, 248, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - зупинити до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26.
Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник