МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
28 серпня 2026 р. справа № 400/10700/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача, пов`язану з нерозглядом заяви адвоката Проніної О.О. від 15.08.2026 року про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 7/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладений згідно з постановою головного державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Буділовської О.О. за виконавчим провадженням № 79289478 від 10.10.2025 року;
- зобов`язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з 7/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладений згідно за постановою головного державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Буділовської О.О. за виконавчим провадженням № 79289478 від 10.10.2025 року та видалити запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 61854302 від 10.10.2025 року.
Одночасно з позовною заявою, 26 серпня 2026 року, представником позивача подана заява про забезпечення позову, в якій просить заборонити державним виконавцям Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії в рамках виконавчого провадження № 79289478 з продажу арештованого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 7/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що державним виконавцем у виконавчому провадженні № 79289478 після його відкриття, здійснено опис та арешт майна боржника, замовлено та здійснено оцінку майна, отримано результати оцінки майна та проводяться дії з підготовки до продажу арештованих активів, що може призвести у подальшому до незаконної реалізації майна (єдиного житла ОСОБА_1 та членів його сім`ї). На даний час у будинку проживають дві повнолітні доньки позивача та його цивільна дружина разом з трьома неповнолітніми дітьми.
Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 150 ч. 1 і 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача, пов`язана з нерозглядом заяви адвоката Проніної О.О. від 15.08.2026 року про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 1, 5 ст. 48 Закону № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону № 1404-VIII, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5),
арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації;
електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.
Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (пункт 2 розділу ІІ Порядку).
Згідно з абзацом 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 2831/5, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 2831/5, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Таким чином, після проведення оцінки арештованого майна та направлення відповідного повідомлення, в тому числі боржникові у виконавчому провадженні, до реалізації цього майна мають бути здійснені певні процедурні кроки в певні часові відрізки (періоди).
Суд зазначає, що матеріали, додані до заяви про забезпечення позову та до позовної заяви, не містять доказів ані щодо дати початку проведення електронних торгів, ані щодо направлення відповідачем заявки на проведення електронних торгів, ані щодо розміщення вказаного майна у центральній базі даних системи електронних торгів.
Крім того, відповідно ч. 6 ст. 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Вимога представника позивача стосується заборони відповідачу, який є державним органом та діє від імені держави, здійснювати його законодавчо визначені повноваження, що є недопустимим та невиправданим в умовах даного спору.
Такий спосіб забезпечення перевищує межі можливого втручання суду в компетенцію державного органу при забезпеченні позову.
Таким чином, вжиття заявленого способу забезпечення позову суперечить ч. 6 ст. 151 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви.
Відповідно до ст. 256 ч. 2 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Керуючись ст. ст. 151, 154, 156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, відмовити.
2. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя Андрій Олександрович Мороз