МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 серпня 2026 р. № 400/13411/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача 1. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , 2. ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ,
про визнання протиправними та скасування наказу від 29.11.2025 року № 941 в частині і наказу від б/д листопад 2025 року в частині,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної Прикордонної служби України) про визнання протиправними та скасування наказу від 29.11.2025 року № 941 в частині і наказу від б/д листопад 2025 року в частині.
Рішенням від 16.02.2026 року позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» від 29.11.2025 № 941 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особовий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправки до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби по особовому складу (Військова частина НОМЕР_2 ) від «б\д» листопада 2025 року № __-ос в частині зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 ;
- зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) видати наказ про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і виключення із списків особового складу призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 .
На виконання резолютивної частини рішення судом 24.03.2026 року видано виконавчі листи.
Ухвалою від 26.06.2026 року суд замінив боржника у виконавчому провадженні № 81271119 з виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року у справі № 400/13411/25 з Військової частини НОМЕР_2 - на його правонаступника - ІНФОРМАЦІЯ_4 стрільців ДПСУ військової частини НОМЕР_1 .
05.08.2026 року від позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення на:
- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 :
скоригувати та відновити в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформацію щодо ОСОБА_1 у стані та обсязі, що існували до 29.11.2025 року (до моменту видачі скасованого наказу № 941), відновивши статус цивільного військовозобов`язаного;
заборонити та вилучити (анулювати) в СДРВ Р «Оберіг» будь-які записи стосовно ОСОБА_1 про: проходження військової служби, проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП), присвоєння військового звання « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та перебування у статусі «військовослужбовець»;
визнати недійсним та скасувати військово-обліковий документ (Військовий квиток cepпi АГ № 582279), сформований із відомостями про проходження військової служби;
поновити дію первинного військово-облікового документа ОСОБА_1 (Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 ) a6o видати належний військово-обліковий документ цивільного військовозобов`язаного без внесення відомостей про службу та БЗВП, без додаткових вимог щодо особистої явки та проходження ВЛК.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що скасування судом наказу про мобілізацію як протиправного означає, що цей наказ є нечинним з моменту його видання, а факт перебування позивача на військовій службі анульовано в правовому полі. Відповідно, Позивач мас бути відновлений у тому юридичному та обліковому статусі цивільного військовозобов`язаного, який існував до 29.11.2025 року.
Проте, при виконанні рішення суду виникли обставини, які повністю викривляють його суть та унеможливлюють реальний захист порушених прав:
Неправомірне відображення в ЄДРВР «Оберіг»: станом на 04.08.2026 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» (згідно з електронним військово-обліковим документом з застосунку «Резерв+») стосовно Позивача назначено статус «військовослужбовець», присвоєно військове звання «Солдат» та зазначено про необхідність проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП).
Невідповідність ВОД: відповідачем 2 було сформовано/видано новий військово-обліковий документ (Військовий квиток cepії АГ № 582279), де внесено записи про проходження військової служби, БЗВП та звільнення у запас, що суперечить судовому рішенню.
Неможливість поновлення на роботі: Оскільки в системі «Оберіг» позивач відображається як «військовослужбовець», цивільний роботодавець не мас юридичних підстав для поновлення позивача на цивільній посаді (капітана буксира), що грубо порушує трудові та соціальні права позивача.
Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд розглянув заяву по суті та зазначає наступне:
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Зазначені позивачем обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 КАС України, а навпаки вказують на те, що така зміна призведе до зміни способу судового захисту у цій справі, що суперечить цільовому призначенню даного процесуального інституту.
Крім того, суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі було: визнання протиправним та скасування наказу від 29.11.2025 року № 941 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особовий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправки до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби по особовому складу (Військова частина НОМЕР_2 ) від «б\д» листопада 2025 року № __-ос в частині зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 ; зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військова частина НОМЕР_2 ) видати наказ про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і виключення із списків особового складу призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 .
Заявлені позивачем порядок та спосіб виконання рішення не пов`язані з предметом розгляду у даній справі.
Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих