Справа № 420/21301/26
УХВАЛА
27 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/21301/26, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управлінню державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області - начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Єрмолінського Олександра Валентиновича №ОПШ057093 від 09.06.2026 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.
25.08.2026 року до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» заява про забезпечення позову, в якій зазначено про необхідність вжиття наступного забезпечувального заходу:
- зупинити стягнення на підставі постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 057093 від 09.06.2026 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., примусове виконання якої здійснюється у виконавчому провадженні №81814179 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/21301/26.
В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначив, що 25.08.2026 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрите виконавче провадження №81814179 на виконання постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 057093, виданої 09.06.2026 р. про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Також 25.08.2026 року Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було винесено постанову про арешт коштів боржника (ТОВ «Кліар-Сіті») по виконавчому провадженню №81814179. Таким чином, станом на час подання цієї заяви про забезпечення позову здійснюється стягнення на підставі оскаржуваної постанови.
Також представником зазначено, що діяльність ТОВ «КЛІАР-СІТІ» має важливе значення для задоволення потреб територіальної громади Одеси та Одеської області, підприємство надає послуги з управління відходами та обслуговує понад 1000 багатоквартирних будинків, 120 учбових та дитячих виховних та оздоровчих закладів, 33 заклади охорони здоров`я, 1085 об`єктів торгівлі та харчування, 243 822 мешканців Київського району міста Одеси (територія Одеської територіальної громади). Позивач не просить звільнити його від виконання постанови або фактично вирішити спір по суті, а просить лише тимчасово зберегти існуючий стан правовідносин до встановлення судом законності виконавчого документа. Необхідність забезпечення позову обумовлена тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача. Зокрема, у разі стягнення (сплати) суми штрафу за оскаржуваною постановою Державної служби України з безпеки на транспорті з подальшим її скасуванням у судовому порядку, повернення безпідставно сплачених/стягнутих коштів з Державного бюджету України вимагатиме тривалих та додаткових процедур, що завдасть позивачу надмірних збитків та негативних фінансово-господарських наслідків.
Дослідивши вказану заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Так, за ч.1 ст. 1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст. 12 Закону України №1404-VIII).
За п.2 частиною 1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Суд зауважує, що позивачем було надано до суду докази здійснення Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції дій, спрямованих на стягнення з позивача штрафу на підставі оскаржуваної постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ057093 від 09.06.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, зокрема, виконавчим органом в межах виконавчого провадження №81814179 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.08.2025 року та постанову про арешт коштів боржника від 25.08.2026 року.
Тобто, наразі на підставі постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ057093 від 09.06.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, яка є предметом оскарження в адміністративній справі №420/21301/26, відкрито виконавче провадження, в якому державним виконавцем вже вчиняються дії щодо звернення стягнення на грошові кошти позивача для виконання вищевказаної постанови.
Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками справи та реальність загрози виникнення суттєвої матеріальної шкоди позивачу, яка полягає потенційному примусовому виконанні оскаржуваних постанов та застосуванні державним виконавцем заходів примусового виконання згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вказане, не надаючи попередньої оцінки законності постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ057093 від 09.06.2026 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд вважає, що стягнення з позивача в порядку виконавчого провадження грошових коштів (штрафу), в тому числі витрат на виконавче провадження, відкритого на виконання оскаржуваної постанови №ОПШ057093 від 09.06.2026 року, до ухвалення рішення в адміністративній справі №420/21301/26 істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Виходячи з викладеного суд вважає, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а вжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. За таких умов клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі №420/21301/26 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ057093 від 09.06.2026 року є обґрунтованим, а тому таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 19, 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/21301/26 - задовольнити.
Зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» (65038, м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30, код ЄДРПОУ 30586931) на підставі виконавчого документа - постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ057093 від 09.06.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/21301/26.
Копію ухвали направити учасникам справи та Київському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.