Справа № 420/37174/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:
(1).Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з обмеженням максимальним розміром;
(2)Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 16.10.2025 з урахуванням виплачених сум.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що з 31.03.2008 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену довічно на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, у розмірі 90% від суми заробітної плати. З відповіді відповідача від 16.10.2025 № 2100-0210-8/41534 на адвокатський запит та з наданого протоколу перерахунку пенсії встановлено, що виплата пенсії позивачки обмежена 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн замість належних 63 008,41 грн, обрахованих від заробітку 70 009,34 грн), на підставі абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. Позивач вважає такі дії відповідача повністю протиправними та вказує, що на момент призначення їй пенсії у 2008 році норми Закону України № 1789-ХІІ не передбачали жодних обмежень виплати пенсії максимальним розміром. Вперше запроваджені Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI обмеження максимального розміру пенсій у відповідності до пункту 2 його Прикінцевих та перехідних положень прямо не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності цим Законом. Крім того, положення Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII щодо обмеження максимального розміру пенсії також не застосовуються до позивача в силу пункту 2 його Прикінцевих положень, оскільки дія вказаних норм поширюється виключно на пенсії, що призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду у справах № 127/4267/17 та № 360/1428/17.
Додатково позивачка зазначає, що обмеження виплати пенсії за вислугу років, передбачені ст. 86 Закону № 1697-VII та ст. 2 Закону № 3668-VI (у редакціях Законів № 911-VIII та № 1774-VIII), мали тимчасовий характер - лише по 31 грудня 2017 року, що підтверджено ухвалою Великої Палати Конституційного Суду України від 19.06.2018 № 39-у/2018, якою констатовано втрату чинності цими обмеженнями з 31.12.2017. Норми Закону № 1697-VII взагалі не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вказаний закон поширює свою дію на осіб, яким пенсія призначається та виплачується за його нормами після набрання ним чинності.
(б) Позиція Відповідача
27.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема, представник зазначив, що позивачка перебуває на обліку з 31.03.2008 як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», однак із набранням чинності Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI та в подальшому Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII законодавцем було встановлено максимальний розмір пенсії, який з урахуванням усіх надбавок та доплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідач наголошує на правових висновках Верховного Суду (зокрема у справах № 580/5238/20, № 580/234/19, № 607/7115/17, № 280/5154/19, № 640/580/19), згідно з якими пункт 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання ним чинності, а визначає механізм його поетапного застосування, оскільки з моменту здійснення будь-якого перерахунку пенсії (або коли її розмір починає відповідати чи перевищувати встановлений максимум) на особи поширюються загальні обмеження, передбачені чинним законодавством. Крім того, виплата пенсії без дотримання граничного розміру призведе до порушення принципів рівності та справедливості, створення непрямої дискримінації щодо інших пенсіонерів, а також до дисбалансу у Державному бюджеті України. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 25.01.2012 № 3-рп/2012, від 07.11.2018 № 9-р/2018 та ст. 22 Загальної декларації прав людини, відповідач підкреслює, що забезпечення соціальних виплат має здійснюватися у межах фінансово-економічних можливостей держави та її бюджету, а зміна механізму нарахування є конституційно допустимою.
ІІІ. Процедура та рух справи
10.11.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивач перебуває на обліку у відповідача з 31.03.2008 як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».
На звернення представника позивача із адвокатським запитом від 09.10.2025 відповідач листом від 16.10.2025 № 2100-0210-8/41534 повідомив, що пенсія позивачу призначена в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати згідно із постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі № 540/1306/21. Також у листі відповідач зазначив, що розмір пенсії виплачується з урахуванням абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 та складає 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Суд встановив, що відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії позивача розмір пенсії з надбавками становить 63008,41 грн., максимальний розмір пенсії: 23610,00 грн.
V. Джерела права та висновки суду
На час призначення позивачу пенсії (2008 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. (ч.1 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції чинній на час виходу позивача на пенсію).
Відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).
За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991№ 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацами першим, другим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011№ 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
На думку суду, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011№ 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
За таких обставин, суд вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.
Отже, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Під час розгляду справи, суд застосовує висновки, сформовані Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12. 2021 у справі №580/5962/20, Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 та у постановах від 12.01.2022 у справі №140/16989/20, від 07.09.2022 у справі №420/11948/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21 від 08.03.2023 у справі №620/3634/21.
Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства та актуальних позицій Верховного суду у подібних справах, суд дійшов висновку, що пенсійним органом обґрунтовано здійснено перерахунок пенсії позивачу з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.