ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
18.08.2026 Справа № 910/18143/23
За заявою Державної судової адміністрації України
про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 у справі №910/18143/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трікса" (Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, смт Запитів)
до: 1. Державної казначейської служби України (м. Київ)
2. Одеської митниці (м. Одеса)
про стягнення 13 939 680,70 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників справи: не з`явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трікса" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України та Одеської митниці про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 13 939 680,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Трікса" 13 939 680,70 грн майнової шкоди.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №910/18143/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 910/18143/23 рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 залишено без змін; стягнуто з Державної митної служби України в особі Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 в розмірі 334 552 (триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн 33 коп. Видачу відповідного наказу доручено Господарському суду міста Києва.
10.07.2026 на виконання постанови Верховного Суду від 30.06.2026 у справі № 910/18143/23 видано наказ, яким стягнуто з Державної митної служби України в особі Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 в розмірі 334 552 (триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн 33 коп.
Стягувач за цим наказом: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, б. 18/5; ідентифікаційний код 26255795); боржник: Державна митна служба України в особі Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А).
До Господарського суду міста Києва від Державної судової адміністрації України надійшла заява про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 у справі №910/18143/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 розгляд заяви Державної судової адміністрації України про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 у справі №910/18143/23 призначено в судовому засіданні на 18.08.2026.
У судове засідання 18.08.2026 представники заявника та учасників справи не з`явились та їх неявка не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ст. 328 ГПК України.
Розглянувши заяву Державної судової адміністрації України, суд встановив наступне.
В обґрунтування заявлених вимог Державна судова адміністрація України зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, при подачі касаційної скарги Державна митна служба України в особі Одеської митниці мала сплатити судовий збір саме на рахунок Верховного Суду, проте відповідну сплату йому було відстрочено до моменту перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) Верховний Суд є головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення його діяльності.
У свою чергу, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів (пункт другий частини третьої статті 148 Закону).
Таким чином, належним стягувачем на виконання постанови суду касаційної інстанції про стягнення з боржника в дохід Державного бюджету України 334 552,33 грн судового збору за подання касаційної скарги є Верховний Суд, як головний розпорядник коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності, а не ДСА України, як помилково зазначив суд першої інстанції у виданому наказі від 10.07.2026 у справі № 910/18143/23.
У зв`язку з вищевикладеним, ДСА України повернуло на адресу Господарського суду міста Києва наказ від 10.07.2026 у справі № 910/18143/23 про стягнення з Державної митної служби України в особі Одеської митниці в дохід Державного бюджету України судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/18143/23 в розмірі 334 552,33 грн та просить вирішити питання про виправлення описки у зазначеному наказі, вказавши правильно стягувача саме "Верховний Суд" замість "Державна судова адміністрація України".
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
У пункті 3 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №910/18143/23 вказано: "3. Стягнути з Державної митної служби України в особі Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 року у справі №910/18143/23 в розмірі 334 552 (триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн 33 коп."
Частинами 1, 2, 4 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Пунктом 4 резолютивної частини постанови Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №910/18143/23 видачу відповідного наказу доручено Господарському суду міста Києва.
При виконанні постанови Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №910/18143/23 Господарський суд міста Києва не здійснює її тлумачення та не змінює її резолютивну частину, а здійснює оформлення відповідного наказу, керуючись при цьому імперативними нормами Закону України "Про виконавче провадження".
Виданий 10.07.2026 Господарським судом міста Києва наказ на виконання постанови Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №910/18143/23 повною мірою відповідає встановленим Законом України "Про виконавче провадження" вимогам, у тому числі в частині визначення стягувача за цим виконавчим документом.
Відтак доводи заявника про необхідність внесення виправлень в означений наказ є помилковими; а суд першої інстанції не наділений повноваженнями вносити будь-які зміни до цього виконавчого документа без ухвалення відповідного процесуального документа Верховним Судом.
Статтею 328 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні означеної заяви.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 у справі №910/18143/23.
Ухвала набирає законної сили 18.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 27.08.2026.
Суддя Т.М. Ващенко