Справа № 296/8464/26
2-о/296/159/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення заяви
28 серпня 2026 року м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Житомирська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИЛА:
14 липня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Житомирська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення. Заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (ЄСІТС) «Електронний суд» та підписана представником заявника адвокатом Козубом О. М.
Ухвалою від 20 липня 2026 року вищевказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
10 серпня 2026 року від представника заявника - Козуба О.М. надійшла заява про усунення недоліків заяви. На виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху представник заявника надає нову редакцію заяви.
У період з 03 серпня 2026 року по 21 серпня 2026 року включно головуюча суддя Пилипюк Л. М. перебувала у відпустці.
Дослідивши заяву про усунення недоліків заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку, що нова редакція заяви не відповідає вимогам ст. 175 та ст.318 ЦПК України з наступних підстав.
Заявник просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вступу в управління спадковим майном.
Обґрунтовуючи заяву, представник заявника також зазначає, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом вступу в управління спадковим майном, оскільки ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована.
В ухвалі про залишення заяви без руху від 20.07.206 суд зазначив, що заява не містить зазначення доказів про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно був співвласником квартири АДРЕСА_1 , в якій ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована. Долучена до заяви копія свідоцтва про право власності на житло свідчить, що співвласниками вказаної квартири є 4 особи, серед яких ОСОБА_3 немає.
Досліджуючи заяву про усунення недоліків, суд вважає, що представник заявника вищевказаних доказів надано суду не було. Саме лише посилання представника заявника на те, що ані він, ОСОБА_4 , яка діє на підставі нотаріальної довіреності в інтересах ОСОБА_1 не наділені правовою можливістю отримати інформацію з демографічного реєстру чи спадкової справи не є доказом, що підтверджують обставини, викладені у заяві. А отже, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, всупереч вимогам п.5 ч.3 ст. 175 та п.3 ч.1 ст.318 ЦПК України не містить доказів, які підтверджують відповідний факт.
Суд зобов`язаний перед відкриттям провадження у справі перевірити подану позовну заяви на її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
При цьому слід урахувати правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), відповідно до якого відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
Окрім того, судом встановлено, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20 липня 2026 року в справі № 296/8464/26 доставлено до електронного кабінету представника заявника 01.08.2026 о 09:20:05.
Суд вважає хибними доводи представника заявника про те, що останній день п`ятиденного строку виконання вимог ухвали від 20.07.2026 припадає на вихідний, а тому останнім днем виконання вимог ухвали суду є перший за вихідним робочий день, а саме 10.08.2026 з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд ураховує, що 01 та 02 серпня 2026 були вихідними днями. Таким чином, строк усунення недоліків заяви слід відраховувати з 03 серпня 2026 року. Враховуючи, що заявнику було надано п`ять днів на усунення недоліків, останнім днем виконання вимог ухвали є 07 серпня 2026 року включно.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, заявник належним чином та у встановлений судом строк не усунув виявлені недоліки заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки заявник належним чином не усунув недоліки заяви, то з метою забезпечення виконання завдань цивільного судочинства, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Житомирська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Відповідно до положень ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Житомирська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - вважати неподаною та повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Корольовського районного суду
м. Житомира Лілія ПИЛИПЮК