Ухвала № 139332219 у справі № 757/60421/24 від 20.08.2026

УХВАЛА

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 757/60421/24-ц

провадження № 61-10612ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Івченка Андрія Віталійовича на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Верховної Ради України про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили:

- визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету ... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці...», опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» спростувати опубліковану ним ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірну інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них .... Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці», як таку, що порушує їх немайнові права, Акціонерного товариства «АКБ «Конкорд» (далі - АТ «АКБ «Конкорд») на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини», під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ТА БАНКУ «КОНКОРД», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили.

08 серпня 2025 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Тих банків, які попри війну крали у держави гроші, створюючи великі фінансові шахрайські схеми, на кшталт «Айбоксу» і «Конкорду». І тут дуже важливо, щоб ви відпрацювали таким чином, щоб не тільки задовольнити вимоги їхніх кредиторів, фізосіб, це зрозуміло, ви і так це зробите, але і притягти до відповідальності тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять і, які дозволяли собі мільярди грошей виводити з під оподаткування, красти їх у нашої армії. Це поза межею добра і зла, це люди, які мені здається не українці точно. Я не знаю чи люди, але не українці точно», озвучену Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 01 лютого 2024 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, що стосується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ «АКБ «Конкорд».

Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканості ділової репутації інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці...», опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські Новини» спростувати опубліковану ним ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірну інформацію: «Правоохоронці повинні притягнути до відповідальності співзасновниць банку «Конкорд» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за мільярдні шахрайські схеми з виведення коштів з під оподаткування, що призвело до значних втрат державного бюджету... Проте навіть після початку процесу ліквідації «Конкорду» його співвласниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишаються непокараними за виведення грошей з-під оподаткування та обкрадання таким чином держави. Правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності, навіть не було інформації про відкриття кримінальних проваджень проти них....Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_3 наголосив, що діяльність співвласниць «Конкорду» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза межею добра і зла. На його думку, обкрадати армію можуть лише нелюди та не українці», як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «АКБ «Конкорд» на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації інформацію, шляхом опублікування в мережі «Інтернет» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в розділі «Новини», під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ТА БАНКУ «КОНКОРД», із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

16 червня 2026 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року скасовано в частині задоволених позовних вимог і судових витрат та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У серпні 2026 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Івченка А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що з повним текстом оскаржуваної постанови заявниця ознайомилася 07 липня 2026 року. Докази додано.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) вбачається, що датою складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року зазначено 29 червня 2026 року. Забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 03 липня 2026 року.

З копії супровідного листа встановлено, що копію оскаржуваної постанови направлено учасникам справи 07 липня 2026 року.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати складення повного тексту оскаржуваної постанови, дати оприлюднення оскаржуваної постанови в ЄДРСР та отримання її учасниками справи, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року в справах № № 570/3439/16-ц, 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року в справі № 554/10058/17, від 10 грудня 2019 року в справі № 904/4494/18, в постановах Верховного Суду від 23 червня 2026 року в справі № 748/912/20, від 23 липня 2024 року в справі № 361/3910/19, від 20 травня 2026 року в справі № 754/6964/21, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокату Івченку Андрію Віталійовичу строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.

Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Івченка Андрія Віталійовича на постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.

Витребувати з Печерського районного суду м. Києвацивільну справу № 757/60421/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політки ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Верховної Ради України про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Надіслати учасникам справи копії касаційною скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська