УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 753/13967/25
провадження № 61-10950ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2026 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , яка підписана ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2026 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана особою, яка не має права її підписувати.
17 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" подано касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , яка підписана ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 09 квітня 2026 року.
Вперше до Верховного Суду представник заявника звернулася 27 липня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Касаційна скарга представника заявника не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Крім цього, представник заявника не надає належних і допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме, доказів на підтвердження отримання копії повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Верховний Суд звертає увагу заявника, як юридичної особи, що належним доказом отримання копії постанови через підсистему «Електронний суд» є картка руху документа, з якої можливо відслідкувати точну дату та час надходження копії оскаржуваної постанови до електронного кабінету.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, обгрунтоване тим, що позивач є бюджетною організацією, здійснює витрати за рахунок Державного бюджету України, протягом процесуального строку на касаційне оскарження до Військової частини НОМЕР_1 не надійшли додаткові кошторисні призначення, необхідні для сплати судового збору.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи).
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком і застосовується, як правило, у виключних випадках.
Вирішуючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд урахував, що заявник не обґрунтував наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги юридичною особою на рішення суду судовий збір справляється у розмірі
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми
Заявник оскаржує судове рішення, в якому заявлено одну немайнову вимогу.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2025 року становив 3 028,00 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік») .
Отже, за оскарження в касаційному порядку судового рішення в частині вирішення однієї вимоги немайнового характеру судовий збір становить 6 056,00 грн (3 028,00 х 200%).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 4 844,80 грн за подання касаційної скарги (6 056,00 ? 0,8).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко