УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 753/13967/25
провадження № 61-10950ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року
у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 грудня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
27 липня 2026 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , яка підписана ОСОБА_2 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2026 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана особою, яка не має права її підписувати.
17 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , в інтересах якої діє Лоскутова В. О., на рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 09 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору та надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та належних і допустимих доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме, доказів на підтвердження отримання копії повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
10 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 , в інтересах надійшла заява про усунення недоліків, у якій представник заявника просить суд касаційної інстанції визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, а також долучила квитанцію про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року отриманий представником заявника 29 червня 2026 року у електронному кабінеті, що підтверджується карткою руху документа та листом Київського апеляційного суду.
Вперше представник заявника звернулася до Верховного Суду із касаційної скаргою 27 липня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів ураховує, що після повернення поданої вперше касаційної скарги представник заявника повторно звернувся до суду касаційної інстанції у межах розумного строку, без невиправданої затримки та зволікань, що свідчить про його належну процесуальну поведінку та намір реалізувати право на касаційне оскарження, а тому клопотання заявника підлягає задоволенню.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма
статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 391 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та нормативно-правових актів Міністерства оборони України у правовідносинах щодо усунення перешкод у користуванні військовим майном шляхом виселення військовослужбовця з нежитлового приміщення військової частини, яке було надане йому для тимчасового проживання за рішенням командира військової частини, після припинення договору користування таким приміщенням та переведення військовослужбовця до іншого місця проходження військової служби. Зокрема, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання, чи є припинення договору користування нежитловим приміщенням військової частини достатньою правовою підставою для задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом виселення відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 05 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 09 квітня 2026 року.
Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу
№ 753/13967/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська