ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
31 серпня 2026 року Справа №160/26315/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2023, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.04.2025 № ФД92069, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 під супровідним листом від 29.04.2025 за № 7/17783/9 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 та проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 з обмеженням пенсії максимальним розміром та застосуванням коефіцієнтів пониження;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 29.04.2025 за № ФД 92069 станом на 01.01.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області під супровідним листом № 7/17783/9 від 29.04.2025, за нормами чинними на 01.01.2023, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум, та, з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2024 на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2026 році», без обмеження пенсії максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2024, та застосування коефіцієнтів пониження;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2024 виплату проіндексованої пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2025, та застосування коефіцієнтів пониження;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2025 виплату проіндексованої пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2026 та застосування коефіцієнтів пониження;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2026 виплату проіндексованої пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів пониження, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Так, суд при розгляді матеріалів вказаної позовної заяви встановив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 160/34022/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме вирішено:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 в її основному розмірі - 77% від суми грошового забезпечення позивача, на підставі довідки від 29.04.2025 № ФД 92069, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 під супровідним листом від 29.04.2025 за № 7/17783/9 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 29.04.2025 за № ФД 92069 станом на 01.01.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області під супровідним листом № 7/17783/9 від 29.04.2025, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії в десять прожиткових мінімумів, для осіб що втратили працездатність, з 01.03.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2025 року виплату проіндексованої пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 06.04.2026 та на його виконання відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023.
Отже, право позивача на виплату пенсії з 01 березня 2023 року на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 29.04.2025 за № ФД 92069 станом на 01.01.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області під супровідним листом № 7/17783/9 від 29.04.2025, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум та право позивача на виплату з 01 березня 2025 року проіндексованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум захищене рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 160/34022/25.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Питання щодо виплати пенсії позивачу з 01 березня 2023 року на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення від 29.04.2025 за № ФД 92069 станом на 01.01.2023, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області під супровідним листом № 7/17783/9 від 29.04.2025, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77% суми грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум та право позивача на виплату з 01 березня 2025 року проіндексованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум вже були вирішені у судовому порядку, а спір в частині цих позовних вимог фактично виник у зв`язку з невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обов`язку щодо здійснення виплати пенсії.
Виходячи з наведеного, цей позов у частині вищевказаних позовних вимог спрямований на захист прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиконання судового рішення та невиплати пенсії в повному обсязі.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з цим, за правилами статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У тому числі, згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені положення адміністративного процесуального законодавства визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
При цьому, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової.
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову щодо спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.
Як установлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, цей спір не є новим, оскільки виник на стадії виконання рішення суду, яким було вирішено питання щодо виплати пенсії.
Отже, правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання судового рішення, а питання, які виникають у зв`язку із виконанням рішення суду в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.
Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства.
Виходячи із того, що спірні правовідносини випливають із порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі, питання про неправомірні дії суб`єкта владних повноважень під час виконання відповідного судового акта, а також порядок виконання судового рішення підлягають перевірці згідно із вищенаведеними спеціальними правилами адміністративного процесуального законодавства, зокрема, статтями 382, 383 КАС України.
Отже, для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно визначити вимоги, які пов`язані з неналежним виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 160/34022/25 та підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України. Таким чином за вказаною частиною вимог позивач може звернутися до суду з окремою заявою в порядку статті 383 КАС України.
Крім того, згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Суд вказує, що зміст позову - це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами
Позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати проіндексованої пенсії максимальним розміром та застосування коефіцієнтів пониження з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2026 року.
При цьому з викладених у позовній заяві обставин не вбачається, на підставі яких саме рішень, дій чи бездіяльності відповідача виникло порушення прав позивача у зазначені періоди.
Зокрема, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 у справі № 160/34022/25, на яке посилається позивач як на підставу звернення до суду, питання щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2024 року не вирішувалося, також зазначеним судовим рішенням не вирішувалося питання щодо виплати пенсії з 01 березня 2026 року, оскільки на момент його ухвалення відповідний період ще не настав.
Разом з тим позивач не зазначає, які саме дії чи бездіяльність відповідача, вчинені з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2026 року, він вважає протиправними, не наводить обставин їх вчинення та не зазначає, якими доказами підтверджуються такі обставини.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити позовну заяву в частині вимог щодо періодів з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2026 року, зазначивши конкретні рішення, дії чи бездіяльність відповідача, які є предметом оскарження, дату їх вчинення, обставини, за яких відбулося порушення прав позивача, а також надати відповідні докази.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленої уточненої позовної заяви, з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.
У разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.О. Свергун