ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року Справа № 160/23804/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання зазначеної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, в якій зазначити відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або зазначити такі відомості в окремій письмовій заяві;
- належним чином засвідчених копій письмових (документальних) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги: доказів проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_2 та/або у військовій частині НОМЕР_1 у спірний період, доказів перебування військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 у спірний період, доказів виплати позивачу грошового забезпечення за спірний період, доказів зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та періоду проходження у ній служби;
- належним чином засвідчені копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру позивача та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.07.2026 № 211, придатні для сприйняття змісту документів (містять чітке зображення повного складу тексту документів та їх реквізитів).
За приписами частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 11.08.2026 надіслано судом за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету позивача.
Так, вищевказану ухвалу суду доставлено до вказаного Електронного кабінету 11.08.2026.
За приписами частини 11 статті 44 КАС України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Тобто, оскільки позовну заяву подано до суду в електронній формі, позивач мав подати до суду відповідну заяву про усунення недоліків позовної заяви виключно в електронній формі, у строк, що визначений ухвалою суду від 11.08.2026.
Судом враховано час поштового обігу, проте станом на 31.08.2026 позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 11.08.2026, а також не надано клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Жодних повідомлень щодо причин, які унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у строк визначений судом, також не надходило.
Отже, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, у строк встановлений судом.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28 - 36, Series A № 18)».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, проте позивач не усунув недоліків позовної заяви, у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви позивачу.
При цьому, суд роз`яснює позивачу, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок