ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/3505/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та постанови, зобов`язання вчинити дії, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною і скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 , оформлену Довідкою військово-лікарської комісії від 16.04.2026 р. № 2026-0416-2026-3568-0;
2) визнати протиправним скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2026 р. (номер невідомий) про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
3) визнати протиправним і скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (дата і номер невідомі, ймовірно від 21.04.2026 р.) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини;
4) зобов`язати Військову частина НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 14 листопада 2024 року за результатами проходження медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Незважаючи на це, 16 квітня 2026 року військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_3 і працівники поліції затримали позивача, примусили пройти формальний медичний огляд. За наслідком такого огляду позивач був визнаний придатним до військової служби та призваний на військову службу. Стверджує, що медичний огляд був проведений поверхнево, без залучення всіх спеціалістів, здачі аналізів та без врахування його діагнозу. На повторний медичний огляд позивач направлений не був. Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність призову на військову службу.
15 червня 2026 року відповідач 1 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що 14.11.2024 року позивач був оглянутий позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 і визнаний непридатним до військової служби. Після проведення медичного огляду справа та матеріали військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 були направлені на розгляд та затвердження до 16-ї Регіональної військово-лікарської комісії, що відповідає вимогам чинного законодавства та встановленому порядку оформлення й затвердження постанов військово-лікарських комісій. Однак за результатами перевірки 16-ю Регіональною військово-лікарською комісією такі матеріали не були затверджені. У зв`язку з цим зазначені матеріали були повернуті до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 із резолюцією про необхідність проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 . Тому оскільки станом на 16.04.2026 року позивач не мав чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а матеріали його медичного огляду були повернуті 16-ю Регіональною військово-лікарською комісією для доопрацювання з вимогою проведення повторного медичного огляду, у ІНФОРМАЦІЯ_3 були відсутні правові підстави для непроведення такого огляду. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у повному обсязі, під час якого був оглянутий лікарями відповідних спеціальностей, а саме: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом та психіатром, що підтверджується наявними у справі висновками та підписами зазначених лікарів. Окрім того, позивачу було проведено додаткове обстеження, зокрема рентгенографію. За наслідками чого ОСОБА_1 було визнано придатним для проходження військової служби в окремих військових частинах та оформлено наказ про призов.
29 травня 2026 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача 1 не погоджується. Стверджує, що позивач під час затримання не був повідомлений про факт незатвердження раніше виданого свідоцтва про хворобу. Вважає, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 мав організувати і провести саме «повторний медичний огляд» з урахуванням зауважень та рекомендацій штатної ВЛК, а не проводити новий медичний огляд, повністю ігноруючи зауваження та рекомендації. Більше того, при проведенні такого огляду відповідач 2 не врахував існуючий діагноз. Окрім того, звернув увагу суду на те, що оскаржена Довідка ВЛК не містить підписів членів ВЛК. Також стверджує, що позивач самовільно військову частину не залишав.
16 липня 2026 року відповідач 3 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, зазначає, що на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.04.2026 № 879, поіменного списку від 20.04.2026 № 12/1/4500 солдат ОСОБА_1 був скерований до Військової частини НОМЕР_1 . За результатами проведеної бесіди, вивчення і розгляду супроводжуючих документів, експрес-огляду начальником медичної служби позивача було зараховано до особового складу військової частини. Однак ОСОБА_1 відмовився подати рапорт про прийняття посади, отримати військову форму ЗСУ та належне спорядження, мотивуючи це незаконним його призовом на військову службу. Зауважує, що позивач визнаний придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Тому проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 не є протипоказаним для позивача. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження довідки ВЛК до ВЛК вищого рівня, а тому така є чинною. Окрім того, повідомив, що 22 квітня 2026 року було виявлено відсутність позивача у розташуванні частини, про що повідомлено командування Військової частини НОМЕР_2 .
23 липня 2026 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій просить суд звернути увагу на те, що в Картці обстеження та медичного огляду від 16.04.2026 р., наданій відповідачем 3, відсутні будь-які відомості в розділі 8 «Результати додаткових методів обстеження», куди вносяться дані про загальний аналіз крові, групу крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз крові, флюорографію органів грудної клітини, ЕКГ та інші дослідження. Також вказує на наявні розбіжності у датах проведення огляду та персональних даних військовозобов`язаного. Вважає безпідставними доводи відповідача 3 про неоскарження довідки ВЛК, оскільки така є предметом оскарження в цій справі. Також звернув увагу не неузгодженості призначеної позивачу посади з наявними у нього знаннями та навичками.
23 липня 2026 року представник позивача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заяву, в якій заявлені позовні вимоги виклав в наступній редакції:
1) визнати протиправною і скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_1 придатним «до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку,оперативного забезпечення, охорони», оформлену Довідкою військово-лікарської комісії від 16.04.2026 р. № 2026-0416-2026-3568-0;
2) визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2026 р. № 879 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації та відправки до військової частини ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправним і скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2026 р. № 118 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення за загальновійськовою нормою (№ 1) з 22 квітня 2026 року та призначення його на посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС 659491А;
4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини.
27 липня 2026 року відповідач 3 подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, в якій вказує на необґрунтованість доводів позивача в частині довідки ВЛК. Вважає, що позивач не врахував, що однією із причин не затвердження Свідоцтва про хворобу є проведення лише одного лікування з остеомієлітом в жовтні 2024 року, неповноцінне обстеження хворого, необґрунтований клініко-експертний діагноз, необґрунтовано винесена ступінь придатності до військової служби та оформлення експертних документів з порушенням вимог додатків 11, 13 до Положення № 402. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 відповідно до свого призначення є батальйоном зв`язку, а первинне призначення на посаду не є остаточним рішення та може бути зміненим за результатами проходження військовослужбовцем базової загальновійськової і фахової підготовки.
Відповідач 2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 14 листопада 2024 року за результатами проведеного позаштатною постійною діючою Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) медичного огляду ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_3 ) визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61а графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу № 617/17. Разом з тим таке свідоцтво про хворобу не було затверджено 16 Регіональною військово-лікарською комісією з мотивів встановлених у ньому недоліків, зокрема: недообстеження військовозобов`язаного, не погодження ст. 61а графи ІІ Розкладу хвороб лікарем з ОЗП, відсутність тривалого лікування з остеомієліту.
У зв`язку з незатвердження Свідоцтва про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_6 склав довідку про доставлення (супроводження) громадянина ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 12/1/4397 від 16.04.2026, а також направлення на проходження медичного огляду № 7107611.
16 квітня 2026 року Військово-лікарською комісією на базі закладу охорони здоров`я Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» було проведено медичний огляд ОСОБА_1 та оформлено картку обстеження й медичного огляду. Так, як вбачається з такої картки, в ході проведення медичного огляду ОСОБА_1 був обстежений наступними спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр. Окрім того, щодо ОСОБА_3 було застосовано додаткові методи обстеження, а саме рентгенологічне дослідження.
Згідно з висновком хірурга, ОСОБА_1 на підставі ст. 61б графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
За результатами проведеного медичного огляду було складено довідку військово-лікарської комісії № 2026-0416-2026-3568-0 від 16.04.2026, відповідно до змісту якої ОСОБА_1 на підставі статті 61 б графи II розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
16 квітня 2026 року ОСОБА_1 вручено повістку № 148326/1 та мобілізаційне розпорядження, однак від підпису в таких, а також в медичних документах позивач відмовився, що підтверджується актом № 5419/1 від 16.04.2026.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 № 879 від 16.04.2026 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
На підставі поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлені у складі Військової частини НОМЕР_4 № 12/1/4500 від 20.04.2026 ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 118 від 21.04.2026 солдата ОСОБА_1 з 21 квітня 2026 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, на посаду начальник електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_3 Сухопутних військ Збройних Сил України.
18 травня 2026 року представник ОСОБА_1 надіслав на адресу Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Військово-лікарської ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву щодо перегляду постанови ВЛК та проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якій виклав аргументи щодо неналежного проведення медичного огляду.
Листом № 6270 від 23.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив ОСОБА_3 про встановлений п. 72 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 порядок оскарження рішень ВЛК про придатність військовозобов`язаного для проходження військової служби. При цьому зазначено, що у зв`язку зі зміною його статусу на військовослужбовця направити ОСОБА_3 на медичний огляд може тільки командир військової частини, де він проходить службу.
В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_9 листом № 11/5819 від 27.05.2026 повідомив, що згідно з законодавчими нормами обласна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 не уповноважена скасовувати рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 та направляти чинних військовослужбовців на повторний медичний огляд за результатами розгляду скарги. Такими повноваженнями наділені штатні ВЛК за територіальним принципом (в цьому випадку 16 Регіональна ВЛК у м. Львові).
Не погоджуючись з таким рішенням військово-лікарської комісії та правомірністю свого призову на військову службу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232).
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Суд враховує, що спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані:
- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Вказане узгоджується також з положеннями ч. 10 ст. 1 Закону № 2322.
Так, питання щодо медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1.2 якого передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
- Центральна військово-лікарська комісія;
- ВЛК регіону.
Підпунктом 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Згідно з п. 2.5.1. глави 2 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, в тому числі, ВЛК територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП).
ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП (п. 2.8.1 глави 2 розділу І Положення № 402).
Пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402, кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (п. 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення № 402).
Згідно з п. 3.5. глави 3 розділу ІІ Положення № 402, військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року № 661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Відповідно до п. 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням (п. 20.1. глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Пунктом 20.2. глави 20 розділу ІІ Положення № 402 встановлено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови ВЛК оформлюються документами в електронній формі, які створюються засобами ІКС (п. 22.1 глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Згідно з п. 22.4 глави 20 розділу ІІ Положення №402, документи, якими оформлюються постанови ВЛК, підписуються головою, всіма членами ВЛК, які брали участь у засіданні, та секретарем ВЛК не пізніше наступного робочого дня після проведення засідання ВЛК.
Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (п. 22.9 глави 20 розділу ІІ Положення № 402).
Суд встановив, що 16 квітня 2026 року позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , під час якого останній був оглянутий лікарями, передбаченими п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення № 402. Окрім того, було проведено рентгенологічне дослідження позивача.
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 завів на ОСОБА_1 картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за формою, затвердженою додатком 13 до Постанови № 402. Результати проведеного медичного огляду оформлені довідкою за формою, затвердженою додатком 4 до Постанови №402. Така довідка завірена печаткою згідно з вимогами п. 22.5 глави 20 розділу ІІ Положення № 402, а також підписана членами ВЛК із застосуванням електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В обґрунтування протиправності оскарженої довідки позивач посилається на те, що такий медичний огляд був проведений поверхнево без врахуванням наявних в нього діагнозів, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого та результати проведених медичних досліджень.
З цього приводу суд зазначає, що нормами пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено право саме штатних ВЛК, яким є ВЛК регіону або ЦВЛК переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК.
Відповідно до п. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Отже, нормами Положення №402 передбачають можливість оскарження дій (бездіяльності) чи постанов ВЛК РТЦК та СП у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК рішеннями виключно до ВЛК вищого рівня, зокрема до ВЛК регіону. Законодавчі норми не передбачають можливість оскарження таких постанов у судовому порядку.
Про встановлений законодавством порядок оскарження та належний орган, до якого позивач повинен був звернутися з оскарженням довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив представнику позивача листом № 11/5819 від 27.05.2026.
Однак ОСОБА_1 таким правом не скористався, до 16 Регіональної ВЛК у м. Львові зі скаргою та оригіналами медичних документів не звертався.
Тому суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби з врахуванням Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може надавати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень позаштатних ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а також те, що остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд вважає, що недотримання ОСОБА_1 вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду є підставою для відмови у задоволенні позову.
На думку суду, в даному випадку ефективним і дієвим правовим механізмом захисту права (інтересу) позивача є ініціювання процедури перегляду управлінського волевиявлення відповідної військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.
Оскільки станом на день призову позивач був визнаний придатним до військової служби, доказів наявності підстав для відстрочки від її проходження позивач не надав, суд вважає наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.04.2026 р. № 879 правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Стосовно доводів позивача про протиправність наказу Військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2026 р. № 118 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу на всі види забезпечення, на посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення, ВОС 659491А, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 32 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказ Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 був направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 № 879 від 16.04.2026 шляхом включення до поіменного списку військовозобов`язаних від 20.04.2026.
В свою чергу наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 118 від 21.04.2026 солдат ОСОБА_4 прийнятий на військову службу по мобілізації на особливий період та зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення з 21 квітня 2026 року.
Суд вважає, що жодних підстав для не видачі наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини у Військової частини НОМЕР_1 не було. Така військова частина відповідно до свого призначення є батальйоном зв`язку, що підтверджується довідкою № 2433/3775 від 26.07.2026. Тому враховуючи довідку ВЛК № 2026-0416-2026-3568-0 від 16.04.2026, згідно з відомостями якої ОСОБА_1 визнаний придатний для проходження військової служби, зокрема у військових частинах зв`язку, у спірних правовідносинах Військова частина НОМЕР_1 діяла на підстав та у порядку, встановленому законодавством.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що він не уповноважений перевіряти правомірність обрання командуванням військової частини посади, на яку його було призначено, оскільки таке відноситься до дискреційних повноважень відповідача 3.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року).
Отже, провівши правовий аналіз обставин даної адміністративної справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд не вирішує питання розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та постанови, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.О. Ващилін