ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань продовження процесуального строку
28 серпня 2026 року справа № 459/2945/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови,-
в с т а н о в и в:
До Шептицького міського суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79000, Львівська область, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; РНОКПП 45813957) в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.06.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП №68782759 з примусового виконання виконавчого листа №459/3021/17 виданого 18.04.2018 Червоноградським міським судом Львівської області;
- зобов`язати Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 68782759 з примусового виконання виконавчого листа 459/3021/17 виданого 18.04.2018 Червоноградським міським судом Львівської області.
Ухвалою Шептицького міського суду від 23 липня 2026 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду за підсудністю.
14 серпня 2026 року адміністративна справа № 459/2945/26 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду (вх. №72470).
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору.
Представник позивача подав клопотання про усунення недоліків (вх. №76123 від 26.08.2026). В обґрунтування заяви вказує, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п.14 постанови пленуму ВСС "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 7.02.2014 №6, ураховуючи, що виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження у конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розд.VІІ ЦПК, ні Законом "Про судовий збір" (ч.1 ст.3) не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, за подання скарги судовий збір не сплачується.
Військовою частиною НОМЕР_2 вживаються належні та необхідні заходи для сплати судового збору у даній справі, а саме: - направлено заявку на довольчий орган для виділення коштів з детальним розрахунком потреби в коштах за бюджетною програмою на 2025 рік; розрахунки, які обґрунтовують зміни показників видатків бюджету за бюджетною програмою на 2025 рік. Але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу. Відтак, є необхідність у продовженні строку для усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши клопотання, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Нормами ст. 159 КАС України міститься види та зміст заяв по суті справи. Так, ч. 2 наведеної статті передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд звертає увагу на те, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).
Із становленням і розвитком адміністративного судочинства України питання про форму та зміст звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, законних інтересів набувають особливої актуальності. Чинне процесуальне законодавство регулює адміністративно-правові відносини, у тому числі й ті, що виникають з приводу права на позов.
Приписи ст. 160 КАС України передбачають структуру та зміст позовної заяви.
По суті, позовна заява є юридичною підставою виникнення відносин у сфері адміністративного судочинства. Кодексом адміністративного судочинства України застосовано термін "позовна заява - ст. 160", як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст. 5).
Отже, правова природа позову як процесуального засобу захисту прав полягає в тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку вирішив законність і обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір про право.
Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, частиною 1 наведеної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Чинна станом на час звернення позивача до суду ст. 287 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) визначає особливості розгляду справ щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, приватного виконавця, та передбачає форму звернення до суду саме шляхом подачі позовної заяви, а не подання скарги в порядку цивільного судочинства у відповідності до ст. 447 ЦПК України.
В даному випадку, позивачем поданий адміністративний позов із позовними вимогами до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оскарження рішень органу державної виконавчої служби в межах ст. 287 КАС України, яка за своєю суттю є позовною заявою.
Відтак, позивач помилково ототожнює порядок подання скарги відповідно до ст. 447 ЦПК України в межах цивільного судочинства, із зверненням до адміністративного суду із позовною заявою в порядку ст. 287 КАС України.
При цьому зазначення позивачем назви позовної заяви як «Скарга» на рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби (чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби) не змінює суті звернення позивача із позовною заявою до адміністративного суду, в порядку ст. 287 КАС України, на яку посилається сам позивач в мотивувальній частині позовної заяви.
Із врахуванням зазначеного, посилання позивача на те, що позивач звернувся до суду із скаргою , а тому не повинен сплачувати судовий збір, а також практику Верховного Суду, викладену у постанові 589/6044/2013 від 14.02.2018, є помилковим.
Враховуючи те, що позивач доказів усуненні недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2026 шляхом надання доказів сплати суми судового збору не надав, в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із поданням скарги на рішення органу державної виконавчої служби судом відмовлено, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви в частині надання доказів сплати судового збору.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Частиною 6 ст.121 КАС України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху.
Керуючись статтями 118, 119, 121-123, 159-161, 169, 171, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 20 днів (двадцяти) з дня вручення ухвали.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати (надати) особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Кухар Наталія Андріївна