МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 462/4597/26
Провадження № 2/210/2918/26
У Х В А Л А
іменем України
26 серпня 2026 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів з позивача, -
ВСТАНОВИЛА:
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу на підставі ухвали Франківського районного суду міста Львова від 07.07.2026 року надійшла позовна заява про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів з позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 .
Позов заявлено з підстав, пов`язаних з сімейними правовідносинами.
У прохальній частині позивач просить суд:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
- визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 разом із матір`ю - ОСОБА_2 .
- стягнути з позивача ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви.
Дослідивши зміст позовної заяви, суддя приходить до таких висновків.
За змістом частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з положеннями статті 188 ЦПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовні вимоги про визначення місце проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, не є похідними від позовних вимог про розірвання шлюбу, і не залежать від задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу.
Вимоги про розірвання шлюбу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Вимоги про визначення місця проживання дитини підлягають розгляду виключно в порядку загального позовного провадження із залученням до участі у справі органів опіки та піклування, які в порядку статті 19 Сімейного кодексу України надають свій висновок.
Вимоги про стягнення аліментів є похідними від вимог про визначення місця проживання дитини.
За відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини, та відсутності спору про батьківство, вимоги про стягнення аліментів можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження.
Таким чином, позивачем порушено правило об`єднання декілька вимог, не пов`язаних між собою.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна заява не відповідає п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки відсутній виклад обставин та посилання на докази, які їх підтверджують, зокрема що між батьками - позивачем та відповідачем існує спір щодо визначення місця проживання дітей.
Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка недосягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Частинами 1, 2 ст. 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, за змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
У порушення положень ст. 175 ЦПК України позивачем у поданому позові не наведено виклад обставин та не зазначено докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини.
Позивач у поданому позові не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Враховуючи вищевказане, позивачу необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини; надати докази того, що позивач звертався до органу опіки та піклування з даним питанням, а також надати висновок про визначення місця проживання дитини.
Також, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і у повному розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 1.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу окремо (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини) та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про стягнення аліментів … можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (частина перша статті 28 ЦПК).
З позовом про стягнення аліментів на дитину має право звернутися той з батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина, згідно зі статтями 180-183 Сімейного кодексу України, також право на звернення має дитина, що досягла 14 років (ст. 152 СК України).
Стягнення аліментів може розглядатися як в наказному, так і в позовному провадженні.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.
Позовне провадження - це основний вид цивільного судочинства, у якому вирішується спір про право між двома сторонами: позивачем та відповідачем. Воно забезпечує захист прав шляхом розгляду справ з викликом сторін (або без нього у спрощеному порядку) та дослідження доказів, поділяючись на загальне та спрощене.
Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , при цьому у прохальній частині позовної заяви просить «стягнути з мене, ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 від усіх видів доходу...».
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються одному з батьків або іншому законному представникові дитини, з ким проживає дитина, якщо інше не передбачено законом.
Отже, у справах про стягнення аліментів позовна вимога має бути спрямована на покладення обов`язку зі сплати аліментів на одного з батьків на користь іншого з батьків, з ким проживає дитина.
У даному випадку позивачем є ОСОБА_4 , а відповідачем ОСОБА_5 , однак вимога про стягнення аліментів заявлена самим позивачем до себе, що не відповідає процесуальній природі позовного провадження, у якому позивач звертається до суду за захистом свого права або інтересу шляхом пред`явлення вимоги до відповідача.
Також позивачем не зазначено підстав подачі позову та не надано доказів проживання дитини.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання заявнику строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
З огляду на вищевикладене, позивачу у встановлений законом строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення цього позову без руху, необхідно усунути вищевказаний недолік, в іншому випадку даний позов буде вважатись неподаним та повертається позивачеві.
Крім того, у цій справі встановлено, що позивач є користувачем ЄСІТС (користувач) - особою, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до їх повноважень. Суд зауважує, що всі процесуальні документи будуть скеровані до «Електронних кабінетів користувачів», без надсилання у паперовому вигляді.
Також суд звертає увагу користувачів ЄСІТС, що процесуальні строки слід відраховувати з моменту доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет користувача.
Підтвердженням отримання процесуального документу буде слугувати - електронне повідомлення.
Керуючись ст.185 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів з позивача - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків:
- сплатити судовий збір у повному обсязі;
- викласти обґрунтування позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів;
- надати докази в обґрунтування позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини (у тому числі й звернення до органу опіки та піклування);
- уточнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів та надати докази на підтвердження права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів,
який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали суду в підсистемі «Електронний суд», інакше заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна