Справа № 211/6794/26
Провадження № 2/211/5353/26
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бодрухіній Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного надання послуг (руйнування ВБС-опалення) та зобов`язання вчинити певні дії шляхом проведення перерахунку та скасування безпідставних нарахувань,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» та просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 12 000,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок руйнування ВБС-опалення будинку, зобов`язавши АТ «Криворізька теплоцентраль» провести перерахунок та скасувати (списати) безпідставно нараховану заборгованість за теплову енергію, функціонування ВБС-опалення та МЗК по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , за періоди 2021-2024 р.р., та 2025-2026 р.р. у зв`язку з наданням послуг неналежної якості, на що вказують дані комерційного вузла обліку теплової енергії «Енергомера-125». В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що він є співвласником квартири АДРЕСА_2 та членом ОСББ «Незалежності України-6». У його квартирі на законних підставах змонтовано індивідуальне автономне електричне опалення, що підтверджується актом відключення від мереж централізованого опалення. Дніпропетровською обласною прокуратурою встановлено факт службової недбалості, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України з боку головного інженера АТ «Криворізька теплоцентраль». Матеріалами кримінального провадження доведено, що внаслідок його неправомірних технологічних наказів (припинення підживлення мереж хімічно очищеною водою, зупинка насосів, тощо) до будинкових мереж ВБС-опалення постачався агресивний теплоносій. Указане призвело до масштабної прискореної корозії та повного знищення ВБС-опалення багатоповерхових житлових будинків, зокрема й нашого будинку. Загальна сума збитків за цим фактом становить 30 млн. грн. Внаслідок руйнування ВВС-опалення мешканці будинку були змушені за власні кошти здійснювати демонтаж та монтаж ВБС-опалення в технічному підвалі та технічному поверсі. Згідно з рішенням правління ОСББ на проведення вказаних аварійних робіт були встановлені цільові внески для співвласників квартир. Ним було сплачено цільовий внесок у розмірі, що підтверджується відповідними документами ОСББ. Попри те, що ВБС-опалення було зруйноване з вини відповідача, а його квартира обладнана автономним електричним опалення, відповідач продовжує нараховувати йому плату за теплову енергію, функціонування ВБС-опалення та МЗК. При цьому нарахування здійснюються без належного підтвердження фактичної якості наданої послуги та без надання актів щодо температурних параметрів теплоносія. Відповідач також не враховує дані комерційного вузла обліку теплової енергії щодо температури. У найхолодніший період опалювального сезону температура теплоносія на межі балансової належності становить близько +58°C, що не відповідає нормативним показникам. Тому вважає, що нарахування плати без урахування температурних параметрів теплоносія та без актів щодо обсягу спожитої теплової енергії є грубим порушенням ст. 16-26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 03 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду представником відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» подано відзив на позов, у якому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, яке суд вважає можливим задовольнити. В обґрунтування заперечень стороною відповідача зазначено, що акт комісійного обстеження від 20.12.2023 складений комісією ОСББ, тобто особами, які не є судовими експертами або спеціалістами, уповноваженими встановлювати причини руйнування інженерних мереж та причинно-наслідковий зв`язок між діями певної особи і виникненням пошкоджень. Викладені в акті висновки щодо причин пошкодження внутрішньобудинкової системи опалення є виключно суб`єктивною оцінкою членів комісії та не підтверджені належними спеціальними знаннями чи експертними дослідженнями. Указаний акт складений за відсутності представника АТ «Криворізька теплоцентраль» та заінтересованими особами у справі, серед яких і позивач ОСОБА_1 , а отже склад комісії не можна вважати належним та неупередженим. Крім того, вказаний акт не є документом, який підтверджує факт порушення відповідачем правил експлуатації теплових мереж або встановлює причину виникнення пошкоджень. Сам факт здійснення досудового розслідування не є доказом вини відповідача у цій справі відповідно до положень ст. 82 ЦПК України та не звільняє позивача від обов`язку доведення усіх елементів цивільно-правової відповідальності. Заявлена сума матеріальної шкоди необґрунтована та не підтверджена належними і допустимими доказами, відсутні експертні висновки, акти виконаних робіт, договорів підряду, товарних чеків, видаткових накладних, квитанцій чи інших первинних бухгалтерських документів на підтвердження реального розміру завданих збитків. Позивачем не доведено факту неправомірності здійснених відповідачем нарахувань, як і не надано доказів порушення відповідачем у спірний період вимоги законодавства щодо надання послуги з постачання теплової енергії. Прохальна частина не містить конкретного визначення суми, яка підлягає списанню, що унеможливлює ухвалення судового рішення, яке може бути виконано, без обґрунтування підстав перерахунку за період 2021-2024 роки. З посиланням на рішення суду від 18.03.2025 у справі № 211/87/25, яке не оскаржено та набрало законної сили, просить відмовити у задоволенні вимог.
У відповіді на відзив позивачем зазначено, що він не заперечує факт проходження теплоносія через вузол комерційного обліку, однак предметом розгляду цієї справи є неналежна якість з постачання теплової енергії, яка полягала у систематичному постачанні теплоносія з температурою, що не відповідала затвердженому температурному графіку, умовам Типового індивідуального договору та вимогам законодавства. Отже, самі лише показники вузла комерційного обліку не свідчать про належне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо надання послуги неналежної якості та не спростовують доводи, викладені в позові. Додані акти обліку теплової енергії, складені самим АТ «Криворізька теплоцентраль» підтверджують, що у спірні періоди температура теплоносія на вводі будинку становила близько +58°C, що істотно відрізняється від температурного графіка теплових мереж щодо 16-поверхових житлових будинків. Позивач не ставить під сумнів правильність математичного визначення кількості теплової енергії, а звертає увагу, що за значного зниження температура теплоносія автоматична система індивідуального теплового пункту збільшує витрату теплоносія для компенсації нестачі теплової потужності, коефіцієнт збільшення К3=3,21. Відповідач не надав жодного технічного пояснення причин такого збільшення циркуляції. Позов ґрунтується не лише на актах, але й підтверджується актами обліку теплової енергії, складений відповідачем, температурним графіком, актами-претензіями, матеріалами щодо температур зовнішнього повітря, фотоматеріалами, тощо. Зазначено, що навіть у разі окремої оцінки вимоги про відшкодування шкоди, це не впливає на вимоги про визнання дій відповідача протиправними та проведення перерахунку. Рішення від 18.03.2025 не встановлювало обставин щодо належності чи неналежності якості послуги відповідача, тому наведене рішення не має преюдиційного значення для вирішення даного спору. Тому оскільки недотримання температурного графіка є порушенням умов договору та не може покладати негативні фінансові наслідки на споживача, наполягає на задоволенні вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг, що надаються відповідачем АТ «Криворізька теплоцентраль» за вказаною адресою.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів та інших правочинів.
За загальним правилом, встановленим статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Водночас, статтею 634 ЦК України передбачено договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, постачання теплової енергії (стаття 2). Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 на підставі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).
Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша). Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (частина друга).
Частиною п`ятою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За вимогами частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов`язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.
Положення наведеної норми кореспондуються з частиною другою статті 21 зазначеного Закону, згідно з якою виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором (частина друга статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором (частина третя статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Комерційний облік комунальних послуг з постачання, зокрема, теплової енергії здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства (частина перша статті 17 зазначеного Закону).
Так, як зазначено позивачем в додаткових поясненнях, предметом позову у цій справі є якість послуги, надані відповідачем.
У якості доказів на обґрунтування вимог позивачем надано серед іншого:
-акт про комісійне обстеження внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку, складеного 20 грудня 2022 року головою та членами ОСББ «Незалежності України-6»;
-розрахунки обсягу спожитої теплової енергії за спірною адресою АТ «Криворізька теплоцентраль»;
-звернення до прокуратури міста Кривого Рогу в порядку звернення громадян щодо питання невиконання підприємствами надавачами комунальних послуг діючого законодавства України;
-відповідь АТ «Криворізька теплоцентраль» на звернення ОСОБА_1 щодо розрахунку обсягу спожитої теплової енергії спірного будинку за період 01.11.2021 до 31.10.2024, щодо графіків параметрів теплоносія та діяльності підприємства.
Згідно пункту 2 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач або управитель багатоквартирного будинку (за дорученням співвласників багатоквартирного будинку в разі прийняття ними відповідного рішення) має право викликати виконавців комунальних послуг (їх представників) для перевірки якості та/або кількості наданих послуг. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.
Проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, забезпечується виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку.
Споживач також має право звернутися до відповідних уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком.
Для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або якісних показників послуг.
У зверненні обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги.
Звернення споживача обов`язково реєструється виконавцем комунальної послуги або управителем багатоквартирного будинку в журналі реєстрації заявок споживачів.
Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний на вимогу споживача надати в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідної послуги, інформацію про прізвище, ім`я та по батькові, посаду особи, яка прийняла звернення, його реєстраційний номер та час прийняття.
У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги.
Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (його представником) або управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий зберігається у виконавця комунальної послуги (його представника) або управителя багатоквартирним будинком.
Отже, в разі ненадання, неналежного надання послуг з теплопостачання споживач не позбавлений права повідомити про це виконавця послуг, а на підтвердження таких звернень повинні бути складені Акти-претензії, за участю споживача та представника виконавця послуги.
Разом з тим позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача саме з приводу ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, складав відповідні акти-претензії чи викликав представників позивача для перевірки кількості та/або якості наданих послуг у порядку, передбаченому законом, внаслідок зазначеного його ствердження про надання неякісних послуг, тощо, є не підтвердженими.
В постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі № 920/1061/23 «відповідачка за первісним позовом просила врахувати обставини якості надання послуг, численні скарги на відсутність належного обслуговування систем теплопостачання та відсутність врегулювання позивачем відповідних спорів у добровільному порядку, що стало підставою для подання зустрічної позовної заяви. Зокрема, апеляційний господарський суд встановив, що мешканці багатоквартирного будинку № АДРЕСА_2 в місті Шостка звертались з листом від 30.01.2023 до директора ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" та ТОВ "Дизайн" з проханням відремонтувати батарею у під`їзді, оскільки тепло відсутнє, а оплата жителям нараховується не зважаючи на те, що опалення у під`їзді немає більш чим 10 років. Також апеляційний господарський суд дослідив та проаналізував наявний у матеріалах справи лист-виклик мешканців багатоквартирного будинку № АДРЕСА_2 в місті Шостка до директора ТОВ "ШП "Харківенергоремонт", у якому зазначено про прохання з`явитись до багатоквартирного будинку № АДРЕСА_2 в місті Шостка для складання акту-претензії стосовно місць загального користування та допоміжних приміщень, відсутності надання послуги. Разом з тим, позивач за первісним позовом у порядку, встановленому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, не спростував обставин того, що у багатоквартирному будинку № АДРЕСА_2 в місті Шостка було відсутнє надання послуг теплопостачання належної якості у заявлений позивачем за первісним позовом період».
У цій справі позивачем ОСОБА_1 не надано відповідні звернення, скарги, листи до відповідача з приводу надання послуг неналежної якості, лист щодо складання акту-претензії, тощо, а тому складений за відсутності представника АТ «Криворізька теплоцентраль» без належного повідомлення виконавця послуг про намір складання акту комісійного обстеження зруйнованої системи опалення від 20.12.2022 суд не може вважати належним та допустимим доказом у справі. При цьому у вказаному акті зазначено про демонтаж ВБС-опалення у під`їзді за вказівкою директора КЖП-25, причини пошкодження труб у технічному підвальному приміщенні та технічному поверсі, а також осіб, які відповідають за технічний стан труб, вказаний акт не містить, з огляду на втручання в демонтаж ВБС-опалення директора КЖП-45 (згідно того ж акту). Відомості про направлення вказаного акту для розгляду до АТ «Криворізька теплоцентраль» для його розгляду та реагування, матеріали справи теж не містять.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20 (п.6.27), постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18 (п.23), від 07.06.2022 у справі №922/605/15 (п.40.4), від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).
Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ (п.24 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18).
Разом із тим відповідно до частин 1, 2 статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Отже, стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.
Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 20.10.2021 у справі №910/10222/19, від 30.09.2021 у справі №927/741/19, від 06.07.2022 у справі № 914/1979/18.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у cправі № 910/7638/24 погодився з доводами скаржника щодо того, що «оскільки у матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені, то суди помилково врахували як докази копії матеріалів досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні».
Питання про отримання дозволу прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні позивачем перед судом не ставилося, в тому числі із зазначенням номеру провадження, відомостей про наявність взагалі такого провадження в Дніпропетровській обласній прокуратурі, відомостей про звернення до прокуратури саме щодо наявності такого провадження подані клопотання не містять, суд же не може за власною ініціативою здійснювати процесуальну дію враховуючи змагальність сторін у наданні письмових доказів суду на підтвердження своїх доводів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач, як споживач послуг, на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, він підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неналежного надання послуг (руйнування ВБС-опалення) та зобов`язання вчинити певні дії шляхом проведення перерахунку та скасування безпідставних нарахувань - повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко