Справа № 725/10083/25
Номер провадження 2-а/725/145/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців
в складі:
головуючого судді Скуляк І. А.
при секретарях Єремчук Т.П., Гончарук М.Р.
за участю:
предстаників сторін,
перекладача Созонтов Д.О.,
розглянувши, в режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вул. Руська, 248М, м. Чернівці) про визнання протиправним і скасування рішення про примусове повернення та постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців з вказаним вище адміністративним позовом.
Посилався на те, що в липні 2025 року він звернувся до відділу ДМС України в Чернівецькій області з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, проте, у зв`язку із станом здоров`я не зміг прибути вчасно до ДМС для подання пакету документів для отримання посвідки.
Зазначає, що 20.08.2025 року Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області прийняло постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, 20.08.2025 року Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області прийняло рішення №58 про примусове видворення з України ОСОБА_2 , оскільки останній порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме порушив встановлений строк перебування в Україні та ухиляється від виїзду після закінчення законного строку перебування.
Вважає вищевказану постанову та рішення Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області протиправними, оскільки він не зрозумів змісту документів та під час ознайомлення його з вищевказаним рішенням йому не було забезпечено перекладача.
На підставі вищевикладеного, просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення начальника Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області №58 від 20.08.2025 року про примусове повернення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни;
Визнати протиправною та скасувати постанову Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про накладення адміністративного стягнення щодо громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому просила суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Представник позивача в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, позов підтримала, посилалась на доводи, викладені в позові. Просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилалась на доводи, викладені у відзиві на позов. Просила суд в задоволенні позову відмовити, за безпідставністю та необгрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 20.08.2025 року Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області прийняло постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу. /а.с. 18-19/.
20.08.2025 року Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області прийняло рішення №58 про примусове видворення з України ОСОБА_2 , оскільки останній порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме порушив встановлений строк перебування в Україні та ухиляється від виїзду після закінчення законного строку перебування. /а.с. 20-22/.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI).
Частина третя статті 3 Закону № 3773-VI передбачає, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебуваннята ухиляються від виїзду з України.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 3773-VI нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили кримінальні, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Також частина друга статті 203 КпАП України встановлює, що перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 26 Закону № 3773-VI визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Абзацом 1 частини восьмої статті 26 Закону № 3773-VI встановлено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Відповідно до частини третьої статті 24 КпАП України законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Таким чином, оскільки позивач тривалий час перебуває в Україні без наявності законних підстав, відповідач правомірно виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення та ухвалив рішення про примусове видворення позивача з України.
Доводи позивача щодо не забезпечення перекладу наданих йому документів (постанови та рішення) є безпідставними, оскільки факт володіння позивача українською мовою підтверджуєтьсчя наявними його особистими підписами у протоколі про адміністративне правопорушення, у поясненнях, наданих іноземцем та рішенні, де ним власноручно зазначено, що останній послуг перекладача не потребує.
Зважаючи на вищевикладене, постанова про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове видворення позивача з України прийнято на підставі та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством, яке регулює спірні правовідносини, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 132, 134, 241-246, 255, 288 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову - відмовити в повному об`ємі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Скуляк І. А.