31.08.26
22-ц/812/1978/26
Справа № 488/1720/18
Провадження № 22-ц/812/1978/26
У х в а л а
31 серпня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Шаманської Н.О.,
суддів : Лівінського І.В., Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 02 лютого 2018 року, відновлення становища, яке існувало до їх прийняття шляхом визнання права власності на майно, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
29 липня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції, яка містить і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання зазначав, що копію оскаржуваного рішення отримав лише 29 червня 2026 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року наведені підстави для поновлення строку були визнані неповажними, дану апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням доказів.
25 серпня 2026 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 21 серпня 2026 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року.
Колегія суддів вважає, що викладені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними, а у відкритті апеляційного провадження відмовити, виходячи з наступного.
Так в клопотанні про поновлення строку від 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 , зазначає що він не має юридичної освіти та навичок роботи з реєстром судових рішень. До ухвалення рішення правову допомогу йому надавав адвокат, який готував всі документи у даній справі та супроводжував усі процеси у ній, з жовтня 2025 року адвокат вже не надає йому послуги, а на іншого адвоката у нього не має коштів. Він не був обізнаний з тим, що існує система «Електронний суд» та те, що він має зареєстрований електронний кабінет у даній системі. Вказує, що можливо це зробив адвокат у 2024 році, однак він не має доступу до вказаного кабінету і не знає як ним користуватися. Тому з об`єктивних причин у нього не було можливості дізнатися про ухвалення оскаржуваного рішення через Єдиний державний реєстр судових рішень та електронний кабінет системи «Електронний суд».
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За правилами ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Ca?aii ?c ?. 6, 7 no. 272 OIE Oe?a?ie aiai a?o?aiiy noaiaiai ??oaiiy ? aaiu io?eiaiiy noaii iia?aiieaiiy i?i ainoaaeaiiy eii?? noaiaiai ??oaiiy ai aeaeo?iiiiai eaa?iaoo iniae. ?eui noaiaa ??oaiiy iaa?neaii ai aeaeo?iiiiai eaa?iaoo i?ci?oa 17 aiaeie, noaiaa ??oaiiy aaa?a?ouny a?o?aiei o ?iai?ee aaiu, ianooiiee ca aiai eiai a?ai?aaeaiiy, iacaea?ii a?a iaaoia?aiiy ai noao iia?aiieaiiy i?i eiai ainoaaeaiiy.
З матеріалів справи вбачається, що вступну та резолютивну частини рішення та повне судове рішення проголошено судом 20 жовтня 2025 року за участі позивача та його представника адвоката Мезінова О.Г. Згідно довідки про доставку електронного документу копію вступної та резолютивної частини рішення доставлено до електронного кабінету позивача 05 січня 2026 року о 17:25:29, а копія повного судового рішення згідно картки руху документу була доставлена 29 квітня 2026 року о 15 год. 14 хв. (т. 3 а.с. 179, 188), що спростовує посилання апелянта на необізнаність про ухвалення судового рішення.
Апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 29 липня 2026 року (більш ніж через дев`ять місяців після ухвалення рішення суду), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність у нього юридичної освіти, навичок роботи з реєстром судових рішень, не може слугувати поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі №360/3398/21 наголосив, що відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства мають суб`єктивний характер та не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку (пункт 38).
Суд оцінює критично доводи ОСОБА_1 про те, що він не обізнаний з тим, що існує система «Електронний суд» та те, що він має в ній зареєстрований електронний кабінет, не знає як ним користуватися, не має доступу до нього та, що можливо цей кабінет створив його адвокат, оскільки створення електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» вимагає використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та індивідуальних ідентифікаційних даних особи (зокрема РНОКПП), які є конфіденційними.
Не може бути поважною причиною для поновлення відповідного процесуального строку і посилання ОСОБА_1 на те, що до ухвалення рішення правову допомогу йому надавав адвокат, а з жовтня 2025 року він не надає йому послуги, а на іншого адвоката у нього не було коштів.
Так, докази, які б об`єктивно підтверджували неможливість особисто оскаржити судове рішення у межах строку на апеляційне оскарження у справі відсутні, також відсутній і сам договір, де було б прописано обмеження повноважень адвоката лише першою інстанцією.
Доводи клопотання про несвоєчасне оприлюднення рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів відхиляє, оскільки несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження.
Колегія суддів враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовується як джерело права.
Так, у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейським судом з прав людини наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Досліджені матеріали справи не свідчать про наявність поважних причин, які перешкоджали ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, оскільки позивач знав про розгляд справи за його позовною заявою та про ухвалене судове рішення.
З огляду на викладене не можна вважати, що поновлення строку на оскарження судового рішення із зазначених апелянтом підстав буде співвідносним та виправданим стосовно втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнанні судом неповажними.
Оскільки позивачем не наведено поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року, а наведені ним підстави у клопотанні від 29 липня 2026 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року уже були визнані неповажними, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Головуючий: Н.О. Шаманська
Судді: І.В. Лівінський
Л.М. Царюк