Справа № 420/5794/26
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України про розгляд справи № 420/5794/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «ВАЛДІ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.02.2026 року №13618352/38302586 та №13618350/38302586 від 12.02.2026року,
2.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 06.01.2026 року та №2 від 07.02.2026 року, складені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВАЛДІ".
Ухвалою суду від 06.03.2026 відкрито провадження у даній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
23.03.2026 від відповідача у справі Головного управління ДПС в Одеській області за підписом представника відповідачів, до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначає, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийнятих контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних на загальну суму 40 886 255,32 грн з урахуванням ПДВ. З огляду на необхідність встановлення та належного дослідження всіх обставин даної судової справи, що може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань, а також у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практикоутворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства, Головне управління ДПС в Одеській області вважає за необхідне розглядати дану справу в рамках відкритих судових засідань. Розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників спричинить негативні процесуальні наслідки для Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки представник Відповідача не зможе повною мірою доказувати суду обставини, які свідчать про правомірність прийнятих рішень, ставити питання представникам ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВАЛДІ» тощо.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню представника відповідачів, суд виходить такого.
Як визначено ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами ч.1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
При цьому, в силу вимог п.10 ч.1 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу є справами незначної складності є в тому числі справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 2.ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, частина 4 ст.257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що дана справа №420/5794/26 не підпадає під категорію справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, у зв`язку із чим, під час відкриття у ній провадження, суд дійшов висновку про доцільність розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частинами 5, 6 ст. 261 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, дослідивши клопотання представника відповідачів, матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, а також в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Заявник, у поданому клопотанні не навів жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так само і у відкритому судовому засіданні з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Отже, відповідачем не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, та так само і в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
Окремо, суд наголошує, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено. На даний час, майже щодня в м.Одесі лунають сирени сповіщення Повітряної тривоги. Агресор також вдається до бомбардувань міста ракетами та іншими засобами, що безумовно загрожує життю та здоров`ю людей.
В силу вимог ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання.
Відтак, у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, державної податкової служби України про розгляд справи № 420/5794/26 за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА