Справа № 420/35700/24
УХВАЛА
31 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/35700/24, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/35700/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року по справі №420/35700/24 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року.
Рішення по справі №420/35700/24 набрало законної сили 29.04.2025 року.
12.05.2025 року по справі №420/35700/24 було видано виконавчий лист.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року замінено Військову частину НОМЕР_2 на Військову частину НОМЕР_1 як боржника у виконавчому листі по справі №420/35700/24.
30.06.2026 року ухвалою суду зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 28.03.2025 року по справі №420/35700/24 у місячний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
На виконання вищевказаної ухвали суду, від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про виконання судового рішення по справі №420/35700/24, в якому зазначено, з метою виконання рішення суду в адміністративній справі №420/35700/24 фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 здійснено розрахунок та підготовлено довідку-розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якої нараховане грошове забезпечення позивача за період з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року складає 654 356,69 грн. Засобами електронного документообігу на адресу Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України було направлено клопотання від 01.04.2026 року вихідний №779/1364 (реєстрація в СЕДО), разом з яким направлено довідку-розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , для погодження суми коштів, необхідних для виконання судового рішення. У відповідь на клопотання до Військової частини НОМЕР_1 надійшов лист Військової частини НОМЕР_3 від 07.04.2026 року за №154/128/1/11715, яким погоджено розрахунок суми коштів у розмірі 654 356,69 грн. Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено платіж 05.05.2026 року, яким позивачу перераховані кошти в сумі 503 854,65 грн., на підтвердження чого надано довідку-розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та платіжну інструкцію №69 від 03.05.2026 року.
Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 утримано з нарахованої за рішенням суду грошового забезпечення колишньому військовослужбовцю ОСОБА_1 військовий збір 5% у розмірі 32 717,83 грн., який здійснено двома платежами 22 902,48 грн. та 9 815,35 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №68 від 03.05.2026 та платіжною інструкцією №50, а також утримано ПДФО у розмірі 117 784,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №51 від 28.04.2026 року. Разом утримано 150 502,03 грн.
29.07.2026 року до суду від представника позивача надійшли заперечення на прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 , посилаючись на те, що Військова частина НОМЕР_1 протиправно нарахувала та виплатила ОСОБА_1 503 854.65 грн. замість 700 000.00 грн., та протиправно вирахувала з ОСОБА_1 , як з військовослужбовця, військовий збір у розмірі 5%, а не 1,5%. Також військова частина не повинна була стягувати з ОСОБА_1 ПДФО за отримання тяжкого поранення. Представник позивача також клопоче про накладення штрафу на відповідача за невиконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши в порядку письмового провадження у строки, встановлені КАС України, з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній відпустці, заяву Військової частини НОМЕР_1 про надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/35700/24, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Рішенням суду від 28.03.2025 року по справі №420/35700/24 було частково задоволено адміністративний позов позивача, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року замінено Військову частину НОМЕР_2 на Військову частину НОМЕР_1 як боржника у виконавчому листі по справі №420/35700/24.
Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання судового рішення по справі №420/35700/24 було здійснено розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якого нараховане грошове забезпечення позивача за період з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року складає 654 356,69 грн. Внаслідок вказаних обставин, 05.05.2026 року було здійснено платіж, яким позивачу перераховані кошти в сумі 503 854,65 грн. Окрім того, Військовою частиною НОМЕР_1 утримано з нарахованої суми грошового забезпечення військовий збір 5% у розмірі 32 717,83 грн., а також ПДФО у розмірі 117 784,20 грн., що разом складає 150 502,03 грн.
На виконання положень ч.5 ст.242 КАС України судом враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 31.10.2018 року по справі №704/1547/17 відносно мети судового контролю.
Суд акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
До того ж суд звертає увагу, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 року по справі №235/7638/16-а.
Згідно ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
З наданих Військовою частиною НОМЕР_1 до суду доказів вбачається, що нею було здійснено перерахунок додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, у розмірі до 100 000 грн. за весь час (періоди) перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року, та внаслідок чого перераховано позивачу 503 854,65 грн.
Щодо посилань представника позивача у запереченні на прийняття звіту з приводу того, що Військова частина НОМЕР_1 протиправно нарахувала та виплатила позивачу 503 854,65 грн. замість 700 000,00 грн., то з цього приводу суд зазначає, що вищевказані зауваження сторони позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з довідки-розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що сума належної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 складає 709 195,40 грн., сума фактично нарахованої та виплаченої додаткової винагороди (до виконання судового рішення) - 54 838,71 грн., а сума додаткової винагороди, яка належить до перерахунку (на виконання судового рішення) - 654 356,69 грн.
Окрім того, суд також не враховує зауваження представника позивача щодо протиправного утримання військового збору та ПДФО із перерахованої суми грошового забезпечення на виконання судового рішення по справі №420/35700/24, оскільки утримання із суми додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, за весь час перебування позивача на лікуванні або у відпустці з 08.02.2024 року по 10.09.2024 року, сум військового збору та ПДФО при виплаті такої винагороди не було предметом спірних правовідносин в адміністративній справі №420/35700/24, а тому зазначені питання не підлягають вирішенню в під час розгляду судом процесуальних клопотань сторін, поданих в порядку виконання судового рішення у справі №420/35700/24.
Таким чином суд доходить висновку про виконання відповідачем судового рішення від 28.03.2025 року у справі №420/35700/24 та наявність підстав для прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 про його виконання. В свою чергу клопотання представника позивача від 28.07.2026 року задоволенню не підлягають з вищенаведених мотивів та обґрунтувань.
Керуючись приписами ст.ст. 2-12, 241, 242, 243, 258, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення від 28.03.2025 року по справі №420/35700/24.
Ухвала набуває законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295, частини п`ятої статті 382-1 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.