Ухвала № 139367151 у справі № 910/14431/25 від 01.09.2026

УХВАЛА

01 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/14431/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю. Л. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімресурс" (далі - Товариство)

про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його

за касаційною скаргою Товариства

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства

про стягнення 11 236 260,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 30.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати в частині задоволених позовних вимог рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 (повний текст складено 10.06.2026) зі справи № 910/14431/25 та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2026, зокрема: у задоволенні клопотання Товариства про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 зі справи № 910/14431/25 відмовлено; касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку з тим, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), оскільки не містила чітких підстав касаційного оскарження судових рішень, а також до скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, в якій уточнити наведену підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначити процесуальні порушення з посиланням на чітко визначений пункт/пункти, з передбачених частинами першою та/або третьою статті 310 ГПК України, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також надання оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 192 621,60 грн.

Копія ухвали Верховного Суду від 20.07.2026 про залишення касаційної скарги без руху була надіслана та доставлена в електронний кабінет одержувача 21.07.2026 о 14:51, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет "Електронного суду", сформованою з автоматизованої системи документообігу Суду.

Товариство 30.07.2026 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків з уточненою касаційною скаргою, в якій скаржник на уточнення підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають скасуванню на підставі пунктів 1, 3 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Однак доказів на підтвердження сплати судового збору до заяви про усунення недоліків скаржником не додано, натомість в уточненій касаційній скарзі останній повторно заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, а у разі якщо суд не знайде підстав для повного звільнення, просить відстрочити Товариству сплату судового збору до ухвалення остаточного судового рішення у цій справі.

Подане клопотання мотивоване, зокрема тим, що скаржник перебуває у стані повної неможливості здійснити будь-які видаткові операції та платіжні доручення, оскільки згідно з постановами про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2026 ВП № НОМЕР_4, про арешт рахунків та арешт майна скаржника (які додані до скарги), у межах вказаного провадження накладено арешт на всі поточні та розрахункові рахунки Товариства та повне обмеження обігу коштів боржника у межах суми 8 934 811,98 грн, що підтверджується також офіційним повідомленням АТ "БАНК АЛЬЯНС".

Так, Товариство зазначає, що воно має розрахункові рахунки у таких банківських установах: АТ КБ "ПриватБанк"

- (рахунок НОМЕР_1 (UAH);

- рахунок НОМЕР_2 (UAH);

АТ "БАНК АЛЬЯНС2 (МФО 300119)

- рахунок НОМЕР_3 (UAH);

- рахунок НОМЕР_3 (USD);

- рахунок НОМЕР_3 (EUR), а також рахунки в Казначействі України, які є рахунками в системі електронного адміністрування ПДВ із спеціальним режимом використання, кошти з яких не можуть бути використані на сплату судового збору. Інших відкриті розрахункові рахунки у Товариства відсутні.

Додатково заявник зазначає про надання ним первинних банківських документів на підтвердження того, що видаткові операції за рахунками повністю обмежені, а саме: згідно з випискою за гривневим рахунком НОМЕР_3 за період з 25.06.2026 по 22.07.2026, залишок коштів становить 0,00 грн. При цьому 25.06.2026 приватним виконавцем Д`яченком Є.С. було здійснено примусове списання останнього залишку коштів у розмірі 2 040,95 грн. Згідно з виписками за валютними рахунками у USD та EUR за період з 01.01.2026 по 22.07.2026, залишок коштів становить 0,00 USD та 0,00 EUR (рух коштів відсутній). Згідно з Заключною випискою за рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.01.2026 по 22.07.2026, залишок коштів становить 0,00 грн. Приватним виконавцем Д`яченком Є.С. 25.06.2026 у межах ВП № НОМЕР_4 здійснено примусове стягнення/списання залишку коштів.

Тобто, за твердженням скаржника, наведені обставини свідчать про повне обмеження та блокування видаткових операцій з 24.06.2026 року, повне списання виконавчою службою всіх залишків коштів (фактичний вихідний залишок на всіх рахунках - 0,00 грн) та відсутність оборотних коштів чи збережень для здійснення будь-яких обов`язкових платежів, у тому числі судового збору, у зв`язку з чим вимога щодо сплати 192 621,60 грн судового збору за умов повністю заблокованих рахунків та нульового залишку коштів є для скаржника непосильним тягарем, який повністю блокує доступ до правосуддя та перегляду незаконних судових рішень судом касаційної інстанції та обмежує доступ до суду.

Розглянувши заявлене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

У постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак його обмеження не можуть бути такими, щоб була порушена сама суть цього права; фінансові обмеження доступу до суду, зокрема у вигляді значного судового збору, підлягають особливо ретельному контролю з точки зору пропорційності; суд не може обмежитися формальним тлумаченням положень Закону "Про судовий збір", а повинен індивідуально оцінити майновий стан заявника, реальну можливість сплатити збір та наслідки відмови у доступі до суду; підхід, за яким юридична особа фактично виключається з можливості отримати процесуальне полегшення лише з огляду на свій статус, не відповідає стандартам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; суд зобов`язаний оцінити, чи є конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення/звільнення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.

Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд зауважує, що при зверненні з вимогою про відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Однак, саме лише посилання скаржника на неможливість сплати судового збору через арешт коштів на його рахунках, не може бути безумовною підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, адже надані скаржником документи не відображають актуального та повного фінансового стану Товариства на момент подання касаційної скарги та не підтверджують відсутність у нього інших активів.

Крім того, скаржником не наведено обставин та не надано доказів, які б підтверджували настання у нього можливості сплатити судовий збір протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.

А тому Суд, надавши оцінку наведеним доводам та поданим доказам, дійшов висновку, що вони не підтверджують об`єктивної неспроможності скаржника сплатити судовий збір на момент подання цієї касаційної скарги.

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене та ураховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Суд не вбачає правових підстав для відстрочення/звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому у задоволенні заявленого клопотання необхідно відмовити.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 зазначила, що у випадку відмови судом у задоволенні клопотання скаржника про звільнення/зменшення (відстрочення/розстрочення) сплати судового збору суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику, отримавши яку, скаржник повинен виконати вимоги, наведені в ухвалі суду про залишення скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі. У випадку якщо скаржник не виконає таких вимог ухвали до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, останній не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про поновлення зазначеного строку.

З огляду на перебування судді-доповідача у відпустці касаційна скарга разом із заявою про усунення недоліків розглядається у розумні строки.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімресурс" про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 зі справи № 910/14431/25 відмовити.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецхімресурс" строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлених в ухвалі Верховного Суду від 20.07.2026 в частині сплати судового збору, не пізніше 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя Т. Малашенкова