Справа № 523/7425/17
Провадження №4-с/523/37/26
У Х В А Л А
"27" серпня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Гудзь Романа Володимировича, заінтересована особа стягувач: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов`язання врахувати наявну переплату,
ВСТАНОВИВ:
Від імені та в інтересах скаржника/боржника ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Гудзь Романа Володимировича, заінтересована особа стягувач: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов`язання врахувати наявну переплату, звернулась представник боржника адвокат Чіканчі Ольга Іванівна.
В обґрунтування скарги адвокат зазначила, що 03.03.2018 року Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист про стягнення з боржника аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.07.2018 року було відкрито виконавче провадження № 56653041.
Представник заявника зазначає, що постановою Верховного Суду у справі №523/14213/23 було визнано неправомірними дії виконавця щодо нарахування аліментів зі Стипендії Президента України та грошових винагород за участь у спортивних змаганнях, а також було скасовано низку постанов.
Разом з цим, в порушення постанови Верховного суду державним виконавцем було винесено постанову про стягнення50% доходів від 27.07.2023 року.
З урахуванням викладеного представник заявника просить:
поновити ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою;
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. щодо винесення та направлення до виконання Постанови від 31.03.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №56653041;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. від 31.03.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №56653041;
зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. (або іншу посадову особу) врахувати наявну переплату (надмірну сплату) аліментів по ВП № №56653041 у розмірі: 492 057, 52 гривні, як належне виконання аліментних зобов`язань на майбутні періоди, та припинити примусове стягнення з доходів Заявника по повного вичерпання суми переплати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 18 травня 2026 року скаргу прийнято до розгляду та призначено слухання справи в судове засідання.
В судове засіданні призначене на 27 серпня 2026 року сторони до суду не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені.
На адресу суду 27.08.2026 року (вх. №42114) надійшла заява за підписом представника заявника адвоката Акрабової О.М. про відкладення слухання справи.
Державний виконавець та стягувач про час та місце слухання справи повідомлені, до суду не з`явились, про причини не явки суду не повідомили.
Згідно із частиною 1 статті 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності сторін, які повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Дослідивши матеріали скарги, встановивши факти і відповідні їм правовідносини суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Звертаючись до суду зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Гудзь Романа Володимировича, представник заявника зазначила, що незважаючи на наявність встановлено факту незаконного стягнення коштів та обмеження прав Заявника, державний виконавець здійснив незаконні дії щодо винесення постанови від 31.03.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 56653041.
Розглядаючи скаргу судом досліджуються наступні документи.
Згідно постанови Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі №523/14213/23 судом встановлено наступне:
«…Постановою державного виконавця Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у місті Києві Ельбабаєва Б. Б. від 23 червня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56653041 з примусового виконання виконавчого листа № 523/7425/17, виданого 03 березня 2018 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_1 , та не меше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.05.2017 року і до повноліття сина, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31 січня 2023 року та 30 червня 2023 року старшим державним виконавцем Гудзем Р. В. було складено розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 56653041 відповідно до яких у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Відповідно до постанови виконуючого обов`язки начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рудковської О. В. про результати перевірки законності виконавчого провадження від 25 липня 2023 року дії старшого державного виконавця Гудзя Р. В. з примусового виконання виконавчого провадження № 56653041 в частині здійснення розрахунку зі сплати аліментів від 31 січня 2023 року визнано такими, що здійснені з порушенням вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язано державного виконавця здійснити розрахунок заборгованості зі спати аліментів з урахуванням відповіді Українського центру з фізичної культури і спорту з інвалідністю "Іваспорт" від 24 жовтня 2022 року № 1462.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої, абзацу 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Положеннями частини другої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно із частиною першою статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 81 СК України).
Положеннями пункту 1 Переліку видів доходів передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, у тому числі з:
1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;
2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;
3) грошових і натуральних премій;
4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;
5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;
6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;
7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;
8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;
9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;
10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;
11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;
12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно - курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;
13) допомоги по безробіттю;
14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними, а також надбавок, що виплачуються непрацюючим пенсіонерам на утримання непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю";
15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;
17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;
18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);
19) інших видів заробітку.
У пункті 12 Переліку видів доходів визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, а саме:
1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;
2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;
3) допомоги на лікування;
4) допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;
5) компенсаційних виплат при відрядження і переведенні на роботу в іншу місцевість;
6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;
7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;
8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;
9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;
10) одноразової допомоги при народженні дитини;
11) державної допомоги на поховання;
12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
14) допомоги малозабезпеченим сім`ям з дітьми;
15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям;
16) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю";
17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;
18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;
19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
20) щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;
21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;
22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.
Тлумачення зазначеного Переліку дає підстави для висновку щодо питання критерію, який використаний в ньому для розмежування доходів, які "обтяжуються" аліментами. Пункт 1 Переліку видів доходів міститься здебільшого трудові доходи і пов`язані з ними надбавки та виплати, а також квазі-трудові доходи (стипендія, допомога по безробіттю, виплати у зв`язку із каліцтвом). Єдиний випадок вживання саме у цьому пункті терміну "дохід" стосується "доходів від підприємницької діяльності селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства". Тобто йдеться про доходи від активної економічної діяльності, яка не охоплюється терміном "заробіток", який більш асоціюється саме з роботою за наймом.
Отже, критерій розподілу видів доходів, які підлягають обтяженню аліментами, ґрунтується на "трудовій концепції". Цей критерій передбачає "обтяження" аліментами саме доходів, які прямо або ж опосередковано походять від трудової діяльності особи. Якщо йдеться про прямий зв`язок, то зазвичай вживається поняття "заробіток". Натомість, якщо такі доходи мають трудову сутність, тобто походять від трудової активності особи, але не є заробітною платою чи подібною до неї виплатою (грошовим забезпеченням, винагородою тощо), то перевага надається поняттю "дохід". Передусім йдеться про стипендії для студентів, виплати від діяльності кооперативу, фермерського господарства, допомоги по безробіттю тощо. Також поняття "дохід" охоплює певний різновид виплат, які за своїм змістом можна кваліфікувати як квазі-трудові. Тобто це доходи, які не походять від праці особи, але спрямовані на компенсацію трудової активності особи (виплата по безробіттю, студентська стипендія на період навчання, виплати у зв`язку із втратою працездатності та інше). Зазвичай ознакою таких виплат є їх постійний характер.
У пункті 13 Переліку видів доходів вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну "дохід" у дужках після поняття "заробіток" може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
Указом Президента України від 06 квітня 2006 року № 290 "Про заходи щодо фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів та підтримки паралімпійського і дефлімпійського руху в Україні" затверджено Положення про стипендії Президента України для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їх тренерів (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення Стипендії Президента України для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їх тренерів (далі - стипендії Президента України) призначаються з метою стимулювання успішних виступів на міжнародній спортивній арені, визнання вагомого внеску в розвиток спорту осіб з інвалідністю.
Стипендії Президента України призначаються у розмірі 7 тисяч гривень - спортсменам, які зайняли третє місце на чемпіонатах світу або перше місце на чемпіонатах Європи в паралімпійських, дефлімпійських номерах програми, та їх тренерам (абзац 5 пункту 2 Положення).
Крім того, такі стипендії призначаються на конкурсній основі.
Наведене дає підстави для висновку, що така Стипендія Президента України пов`язана саме з видатними успіхами і заслугами особи, а не є її заробітком чи квазі-трудовим доходом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року № 704 "Про заохочення спортсменів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх тренерів" з метою відзначення спортсменів з видів спорту осіб з інвалідністю, досягнення яких сприяють утвердженню міжнародного авторитету України, заохочення до успішних виступів на Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Всесвітніх іграх серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу, Глобальних іграх серед спортсменів з вадами розумового та фізичного розвитку, Всесвітніх іграх сліпих, чемпіонатах світу і Європи та міжнародних спортивних змаганнях, підвищення рівня їх соціального захисту установлено розміри винагород спортсменам з видів спорту осіб з інвалідністю України - чемпіонам, призерам спортивних змагань міжнародного рівня та їх тренерам та затверджено Порядок виплати винагород спортсменам з видів спорту осіб з інвалідністю України - чемпіонам, призерам спортивних змагань міжнародного рівня та їх тренерам (далі - Порядок).
Винагороди за високі спортивні результати на змаганнях міжнародного рівня виплачуються спортсменам з видів спорту осіб з інвалідністю, які зайняли перше, друге і третє місце у складі збірних команд України з видів спорту (абзац перший пункту 1 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку виплата винагород здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.
Отже, подібно до Стипендії Президента України, грошова винагорода виплачується саме за високі спортивні результати з метою відзначення особи та не має ознак трудового чи квазі-трудового доходу.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що оскільки Стипендія Президента України та грошова винагорода за участь у спортивних змаганнях за своїм змістом є відзнаками за спортивні досягнення особи, не мають характер сталого та стабільного доходу, а також не пов`язані із трудовою діяльністю платника аліментів, такі виплати не є доходами, які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів, які стягуються у частці від заробітку (доходу).
За таких обставин, отримані платником аліментів Стипендія Президента України та грошова винагорода за участь у спортивних змаганнях, не є доходом, з якого розраховуються аліменти, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, тому дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Р. В. щодо нарахування в розрахунку від 25 липня 2023 року аліментів за виконавчим листом № 523/7425/17, виданим Суворовським районного суду м. Одеси 22 січня 2018 року зі Стипендії Президента України та грошової винагороди за участь у спортивних змаганнях боржника є неправомірними.
Зазначеною постановою Верховного суду - ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 08 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року скасував та ухвалив нове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича, стягувач - ОСОБА_2 , - задоволено.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо нарахування в розрахунку від 25 липня 2023 року аліментів за виконавчим листом № 523/7425/17, виданим Суворовським районного суду м. Одеси 22 січня 2018 року зі Стипендії Президента України та грошової винагороди за участь у спортивних змаганнях ОСОБА_1 .
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 27 липня 2023 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 27 липня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 27 липня 2023 року постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 27 липня 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 28 липня 2023 року постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 28 липня 2023 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 28 липня 2023 року постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 28 липня 2023 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 28 липня 2023 року постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 28 липня 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 28 липня 2023 року постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 28 липня 2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича щодо винесення 27 липня 2023 року постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Зобов`язано старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гудзя Романа Володимировича або іншу уповноважену посадову особу відділу скасувати постанову від 27 липня 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 56653041.
Отже, з огляду на постанову Верховного суду судом встановлено, що дії державного виконавця щодо оскаржуваної постанови вже були предметом розгляду та такі були визнані неправомірними.
Відповідно до положення ч.4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, матеріалами справи встановлено, що з заявою про виконання постанови Верховного суду боржник звернувся до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка датована боржником 02.10.2025 року (а.с.36-39).
Матеріалами справи встановлено, що постановами у виконавчому провадженні № 56653041 від 15.10.2025 року В.о. начальника відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рудковською О.В. були скасовані: постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у керуванні ТЗ від 27.07.2023 року; постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 28.07.2023 року; постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 27.07.2023 року, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 28.07.2023 року.
Постановою від 16.10.2025 року постановлено зняти арешт з усіх рахунків, що належать боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою від 10.10.2025 року постановлено скасувати заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа №523/7425/17 виданого 05.03.2018 року Суворовським районним судом м. Одеси, а саме: виключено відомості про ОСОБА_4 з Єдиного реєстру боржників.
Разом з цим, відповідно до оскаржуваної постанови судом встановлено, що старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзем Р.В. від 31.03.2026 року у ВП № 56653041 постановлено: звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що отримує дохід згідно відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, боржник отримує пенсію (а.с.59-60).
Отже, судом встановлено, що дана оскаржувана постанова винесена в супереч постанови Верховного суду від 17.09.2025 року, яка доведена до відома державній виконавчій службі.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення, відповідно до рішення Конституційного Суду України№ 5-рп/2013 від 26червня 2013року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
Згідно з практикою ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання завдання шкоди одній із сторін.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
У статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За змістом частини першої, абзацу 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною першою статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Положеннями частини другої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно із частиною першою статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 81 СК України).
Відповідно до положення п. 2 ч.1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" - звернення стягнення на пенсію є заходом примусового виконання.
За приписами ч. 2 ст. 71 Закону - за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Разом з цим, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, від 01.04.2026 року (а.с.64-65) судом встановлено, що за ВП № 566530417 - заборгованість відсутня.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, Ясіун`єне проти Литви від 06 березня 2003 року, Руйану проти Румунії від 17 червня 2003 року, Півень проти України від 29 червня 2004 року).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відтак, суд дійшов висновку про те, що постанова старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в ВП №56653041 є протиправною, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення скарги.
Щодо клопотання представника заявника про поновлення строку на звернення зі скаргою, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 759/20392/18 зазначено, що з огляду на системний аналіз статей 123, 124, 126 ЦПК України у взаємозв`язку із положеннями пункту "а" частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону № 1404-VIII перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Так, як встановлено матеріалами справи, оскаржувану постанову боржник отримав 22.04.2026 року, 27.04.2026 року боржник отримав довідку ГУПФУ про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії за період з 01.05.2017 року по 27.04.2026 року. Скарга подана до суду 13.05.2026 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника заявника про поновлення строку на звернення зі скаргою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 81, 89, 247, 260, 261, 353, 447-451 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 - строк на подання скарги на рішення та дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя. Р.В.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. щодо винесення та направлення до виконання Постанови від 31.03.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №56653041.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. від 31.03.2026 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП №56653041.
Зобов`язати старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гудзя Р.В. (або іншу посадову особу) врахувати наявну переплату (надмірну сплату) аліментів по ВП № №56653041 у розмірі: 492 057, 52 гривні, як належне виконання аліментних зобов`язань на майбутні періоди, та припинити примусове стягнення з доходів Заявника по повного вичерпання суми переплати.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 31.08.2026р.
Суддя: