УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
01 вересня 2026 р. Справа № 120/13205/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням Відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з цим позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 уточнив порядок обчислення строку звернення до суду та зазначив, що отримання працівником після проведення остаточного розрахунку додаткових роз`яснень, відповідей на адвокатські запити чи інших документів від роботодавця саме по собі не розпочинає нового перебігу строку звернення до суду, оскільки такий строк включає і час, необхідний особі для отримання інформації щодо проведеного розрахунку та оцінки його правильності.
Тобто, особа не може після отримання грошового атестата протягом необмеженого часу не вчиняти жодних юридично значимих дій, а згодом, надіславши інформаційний запит, фактично поновити перебіг процесуального строку. Такий підхід нівелював би встановлене законом тримісячне строкове обмеження.
Також у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 зазначено про те, що за усталеною позицією Верховного Суду, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг та позовів. Норми, які регламентують строки, призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності (res judicata). Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду за умови пасивної поведінки скаржника не є порушенням права на доступ до суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з лютого 2023 року по березень 2024 року індексації грошового забезпечення в належному розмірі.
По тексту позовної заяви позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення, мотивоване тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 08.07.2026, надісланого у відповідь на адвокатський запит представника.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише з відповіді відповідача від 08.07.2026 року на адвокатський запит, не спростовує встановлених судом обставин щодо значного проміжку часу між звільненням позивача з військової служби березень 2024 та зверненням до відповідача із запитом у липні 2026 року.
Сам факт звернення позивача у липні 2026 року із запитом до відповідача щодо надання інформації про виплачені суми індексації грошового забезпечення не свідчить про існування об`єктивних перешкод для звернення до суду у встановлений законом строк.
Із матеріалів справи вбачається, що навіть без урахування дати ознайомлення з атестатом, з військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивача було виключено зі списків особового складу частини з березня 2024.
У позовній заяві представник позивача, окрім іншого, зазначає, що протягом 2023-2024 років відповідачем було невірно виплачено індексацію грошового забезпечення.
Водночас, представником позивача не обґрунтувано існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема, звернення з даним позовом до суду, отримання інформації, потрібної для такого звернення до суду із цим позовом, від моменту звільнення (березень 2024) до моменту подання позову (27.08.2026).
Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду чи його представником не наведено.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
У Х В А Л И В :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.