ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
01 вересня 2026 року Справа №160/26513/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
27 серпня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Бутрович Катерина Сергіївна (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку позивача;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІ та запису розділу ІХ військового квитка серії НОМЕР_1 (стаття 54 «а» Розкладу хвороб, наказ № 402).
Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС України).
Представник позивача у позовній заяві у відомостях про представника позивача не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Отже, представник позивача має подати уточнену позовну заяву із зазначенням свого реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, обґрунтовану тим, що оскаржувана бездіяльність має триваючий характер: відповідач продовжує не вносити до Реєстру відомості про моє виключення з військового обліку станом на день подання позову, тому передбачений статтею 122 КАС України строк звернення не є пропущеним.
Просить поновити строк звернення, оскільки позивач своєчасно (17 листопада 2025 року) звернувся до суду з тотожними за змістом вимогами (справа № 160/33735/25), проте до неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є поважною причиною пропуску строку.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» треба тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви і доданих до неї документів судом установлено, що позивач ставить перед судом питання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІ та запису розділу ІХ військового квитка серії НОМЕР_1 (стаття 54 «а» Розкладу хвороб, наказ № 402).
Отримавши лист від 31 жовтня 2025 року № 1/8Х/4694, в якому відповідач повідомив позивача, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 17 травня 1996 року, інформація про проходження військово-лікарської комісії в 2020 році та про виключення з військового обліку з 30 липня 2020 року відсутня, позивач дізнатися про те, що йому відмовлено у виключенні з військового обліку за станом здоров`я, а отже, й про порушення своїх прав.
З позовом до суду позивач звернулася засобами поштового зв`язку через свого представника 25 серпня 2026 року, що підтверджується поштовим конвертом. Тобто з пропуском строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Суд відхиляє посилання представника позивача про те, що позивач своєчасно (17 листопада 2025 року) звернувся до суду з тотожними за змістом вимогами (справа № 160/33735/25), проте до неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є поважною причиною пропуску строку з таких підстав.
Позивач перебуває на військову обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримав лист-відмову від 31 жовтня 2025 року № 1/8Х/4694 саме від ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, звернення позивача до суду з позовом до іншого відповідача не є поважною причиною пропуску строку, оскільки спір щодо визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 , про відмову у внесенні відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання вчинити такі дії розглянуто судом по суті (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі № 160/33735/25) та судом в указаному судовому рішенні не встановлено, що позивач звернуся до неналежного відповідача.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних доказів існування обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для не звернення до суду протягом майже трьох років позивачем не наведено та не підтверджено належним доказом.
З огляду на зазначене, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про витребування у відповідача облікової справи (особової справи військовозобов`язаного) ОСОБА_1 та матеріали військово-лікарської комісії за результатами медичного огляду від 30 липня 2020 року, оскільки ці докази перебувають у володінні відповідача і не можуть бути отримані позивачем самостійно.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами першою, другою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що представник позивача не вжив заходів щодо самостійного отримання від відповідача та, як наслідок, не отримав й відмову у їх наданні.
Отже, представник позивача фактично перекладає на суд обов`язки по збору доказів у цій справі, тоді як такий обов`язок покладено на позивача.
Представнику позивача необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Бутрович Катериною Сергіївною у позовній заяві від 18 серпня 2026 року.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати представнику ОСОБА_1 - адвокату Бутрович Катерину Сергіївну протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків представника позивача та докази її надсилання до електронного кабінету відповідача;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Кисіль