ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа № 160/26513/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
27 серпня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Бутрович Катерина Сергіївна (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку позивача;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІ та запису розділу ІХ військового квитка серії НОМЕР_1 (стаття 54 «а» Розкладу хвороб, наказ № 402).
Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху за запропоновано представнику позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду усунути недоліки позовної заяви та надати суду: позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків представника позивача та докази її надсилання до електронного кабінету відповідача; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку; докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
14 вересня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 12 вересня 2026 року, до якої додано уточнену позовну заяву, копію адвокатського запиту про витребування доказів з доказом відправки відповідачу по справі, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 10 вересня 2026 року.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначено наступне.
Дізнавшись про порушення свого права з листа-відмови відповідача № 1/ВХ/4694 від 31 жовтня 2025 року, позивач не залишався пасивним, а вже 17 листопада 2025 року - тобто в межах шестимісячного строку - звернувся до суду за захистом того самого права та з тих самих фактичних підстав (справа № 160/33735/25). Таким чином, право на судовий захист було реалізовано позивачем своєчасно; ідеться не про бездіяльність особи, а про безперервне добросовісне здійснення нею процесуальних прав.
Причиною повторного звернення саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 стала об`єктивна правова невизначеність щодо того, який саме орган є належним відповідачем - органом ведення Реєстру, зобов`язаним внести відповідні відомості. Ця невизначеність об`єктивно не залежала від мого волевиявлення та була усунута лише за наслідками судового розгляду справи № 160/33735/25 (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року).
Після усунення цієї невизначеності позивач звернувся до належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 - невідкладно, протягом приблизно одного місяця (позов надіслано засобами поштового зв`язку 25 серпня 2026 року). Отже, весь період з 17 листопада 2025 року і до подання цього позову позивач безперервно та добросовісно вживав заходів судового захисту, що є протилежністю пасивній поведінці.
Поважність причин пропуску строку в подібних ситуаціях підтверджується сталою практикою Верховного Суду, згідно з якою своєчасне звернення особи за захистом свого права, помилка у визначенні належного відповідача чи способу захисту, а також обумовлена нею необхідність повторного звернення не можуть тлумачитися проти особи та є поважними причинами пропуску строку.
Просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі № 160/26513/26.
Розглянувши заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» треба тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Зі змісту позовної заяви і доданих до неї документів судом установлено, що позивач ставить перед судом питання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІ та запису розділу ІХ військового квитка серії НОМЕР_1 (стаття 54 «а» Розкладу хвороб, наказ № 402).
Отримавши лист від 31 жовтня 2025 року № 1/8Х/4694, в якому відповідач повідомив позивача, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 17 травня 1996 року, інформація про проходження військово-лікарської комісії в 2020 році та про виключення з військового обліку з 30 липня 2020 року відсутня, позивач дізнатися про те, що йому відмовлено у виключенні з військового обліку за станом здоров`я, а отже, й про порушення своїх прав.
З позовом до суду позивач звернулася засобами поштового зв`язку через свого представника 25 серпня 2026 року, що підтверджується поштовим конвертом. Тобто з пропуском строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Суд відхиляє посилання представника позивача про те, що позивач своєчасно 17 листопада 2025 року, тобто в межах шестимісячного строку, звернувся до суду за захистом того самого права та з тих самих фактичних підстав (справа № 160/33735/25), проте до неналежного відповідача.
Позивач перебуває на військову обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримав лист-відмову від 31 жовтня 2025 року № 1/8Х/4694 саме від ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, звернення позивача до суду з позовом до іншого відповідача не є поважною причиною пропуску строку, оскільки спір щодо визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 про відмову у внесенні відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання вчинити такі дії розглянуто судом по суті (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі № 160/33735/25) та судом в указаному судовому рішенні не встановлено, що позивач звернуся до неналежного відповідача.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Жодних доказів існування обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для не звернення до суду протягом майже трьох років позивачем не наведено та не підтверджено належним доказом.
З урахуванням вказаного, підстави, зазначені представником позивач для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль