КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2026 року м. Київ № 320/33928/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної прикордонної служби України, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Державної прикордонної служби України, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду заяви (клопотання) від 03 травня 2026 року, поданої сином позивачів в інтересах позивачів;
- визнати протиправними дії (бездіяльність) посадових осіб НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПСУ та Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачам у перетинанні державного кордону України 24 травня 2026 року в пунктах пропуску «Вилок» та «Лужанка»;
- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 24 травня 2026 року, винесені старшим лейтенантом ОСОБА_4 та старшим лейтенантом ОСОБА_5 ;
- зобов`язати відповідача забезпечити безперешкодний перетин державного кордону позивачам (особам з інвалідністю II групи) у супроводі їхнього сина ОСОБА_3 на підставі пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так згідно з пунктами 4, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 частини першоїстатті 4 КАС України).
Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5 ст.160 стосовно представника.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, у заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Суд, перевіривши подану позовну заяву на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено саме її права, свободи або законні інтереси.
Отже, право на звернення до адміністративного суду виникає у особи за наявності спору щодо порушення, невизнання або оспорювання її суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу. При цьому адміністративний позов має бути спрямований на захист прав та інтересів особи, яка є позивачем у справі.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог та спосіб захисту прав, свобод чи інтересів позивача від порушення з боку суб`єкта владних повноважень.
Разом із тим з поданої позовної заяви вбачається, що позивачами визначено двох осіб, які зазначають про наявність у них інвалідності ІІ групи та оскаржують відмову у перетинанні державного кордону України.
Водночас, окремі заявлені ними позовні вимоги сформульовані таким чином, що з їх змісту неможливо встановити, яке саме право чи законний інтерес кожного з позивачів порушено відповідним рішенням, дією або бездіяльністю відповідачів.
Зокрема, позивачі просять визнати протиправною бездіяльність Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду заяви (клопотання) від 03 травня 2026 року, яка, за змістом позову, була подана їхнім сином в інтересах позивачів.
Разом із тим подання відповідної заяви сином, навіть в інтересах позивачів, не свідчить, що оскаржуваною бездіяльністю порушено належне позивачам право. Із позовної заяви не вбачається, чи звертався кожен із позивачів особисто, чи була зазначена заява подана сином як представником позивачів, чи діяв він від власного імені, а також яке саме питання, що належить до правової сфери кожного з позивачів, підлягало вирішенню за цією заявою.
При цьому право особи на отримання відповіді на власне звернення є особистим правом заявника. Тому у разі, якщо предметом оскарження є саме нерозгляд звернення, поданого сином від його імені, відповідна вимога стосується прав та інтересів сина, а не позивачів, і позивачами у цій частині визначені особи, права яких, виходячи зі змісту позовної заяви, безпосередньо не охоплюються предметом спору.
Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що 24.05.2026 було прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону України, яке стосується саме сина позивачів - ОСОБА_3 , а не кожного з позивачів. Відтак, позивачам необхідно уточнити, яким чином зазначеним рішенням безпосередньо порушено їхні права, свободи чи законні інтереси, оскільки документально воно прийняте стосовно іншої особи.
Також, у позовній заяві заявлено вимогу про зобов`язання відповідача забезпечити безперешкодний перетин державного кордону України позивачам у супроводі їхнього сина.
Водночас така позовна вимога сформульована без чіткого визначення, чи стосується вона виключно права самих позивачів на перетин державного кордону, чи також права їхнього сина на перетин державного кордону з метою їх супроводу.
Якщо позивачі фактично порушують питання про забезпечення можливості їх сина перетнути державний кордон для супроводу батьків, то відповідне право належить саме сину як окремій фізичній особі. При цьому син не визначений позивачем у цій справі, а його права, свободи та законні інтереси не можуть захищатися судом за позовом інших осіб без належного процесуального оформлення та встановлення відповідних підстав.
Суд звертає увагу, що адміністративне судочинство не передбачає можливості особи звертатися з позовом на захист прав іншої особи, якщо така особа не наділена законом відповідним правом на представництво або якщо позов не подано уповноваженою особою в установленому законом порядку.
Таким чином, позивачам необхідно чітко визначити, які саме їхні права та законні інтереси порушені кожним із оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності, та привести зміст позовних вимог у відповідність із характером такого порушення.
Зокрема, позивачам необхідно надати уточнену позовну заяву, у якій зазначити:
- чи оскаржується нерозгляд заяви від 03 травня 2026 року як бездіяльність щодо заяви, поданої саме позивачами, чи як бездіяльність щодо звернення їхнього сина;
- яке саме право кожного з позивачів порушено нерозглядом зазначеної заяви;
- які саме права, свободи чи законні інтереси позивачів порушено рішенням відповідача від 24.05.2026 про відмову у перетинанні державного кордону, оскільки воно прийняте стосовно іншої особи;
- чи заявлена вимога про забезпечення перетину державного кордону стосується виключно прав позивачів як осіб з інвалідністю ІІ групи, чи також спрямована на реалізацію права їхнього сина на перетин державного кордону;
- у разі заявлення вимог щодо прав сина - визначити належного учасника справи та належний спосіб судового захисту.
Крім того, позивачам необхідно конкретизувати зміст позовної вимоги, передбаченої пунктом 5 прохальної частини позову, оскільки формулювання «забезпечити безперешкодний перетин державного кордону позивачам у супроводі їхнього сина» не дозволяє однозначно визначити, яке саме рішення або дію має вчинити відповідач, у який спосіб та стосовно яких саме осіб.
Отже, подана позовна заява в цій частині не відповідає вимогам статей 5, 160 КАС України, оскільки не забезпечує можливості чітко встановити предмет судового захисту та належність заявлених вимог правам та законним інтересам саме позивачів.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює строк для усунення її недоліків.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для її уточнення, а саме для приведення позовних вимог у відповідність із вимогами статті 160 КАС України та чіткого визначення порушених саме у кожного позивача прав, свобод чи законних інтересів, оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та належного способу їх судового захисту.
При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху на цій стадії не є вирішенням питання щодо наявності чи відсутності у позивачів права на перетин державного кордону, правомірності дій посадових осіб Державної прикордонної служби України чи обґрунтованості інших заявлених позовних вимог. Суд лише встановлює необхідність усунення процесуальних недоліків, які перешкоджають визначити належний предмет спору та межі судового розгляду.
Тому позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом правильного зазначення відповідача, до якого звернені позовні вимоги.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їхнє виправлення в майбутньому може вплинути на можливість повного і всебічного встановлення обставин справи, винесення справедливого та обґрунтованого судового рішення та ефективність його виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання нової редакції позовної заяви, у якій визначити належного відповідача у даній справі.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.