УХВАЛА
про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору
31 серпня 2026 р. Справа № 520/20639/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 по справі № 520/20639/26
за позовом ОСОБА_1
до Відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії .
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання скаржник вказує на те, що предметом позову є захист соціальних прав скаржника.
Перевіривши вказані доводи та підстави щодо звільнення від сплати судового збору скаржника за подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини скаржником належним чином документально не підтверджені, а тому відсутні підстави щодо його задоволення.
Також зазначає, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з атьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, Суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Суд наголошує, що частина 1 статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18.
Як вбачається з матеріалів справи скаржник звернувся до суду із позовом про захист своїх соціальних прав, що відповідає вимогам ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".
При цьому, законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру належних до оплати судових витрат. Так, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами. На підставі таких доказів суд приймає відповідне рішення.
Слід відзначити, що відсутність коштів у сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/741/20.
Колегія суддів зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік (2025 рік), а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.
До матеріалів апеляційної скарги скаржником додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та війського збору за період з липня 2025 по червень 2026 року, тобто не за весь попередній рік (2025 рік), відтак суд позбавлений можливості оцінити матеріальне становище позивача для умов задоволення про звільнення її від сплати судового збору.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 р. у справі №215/3786/18, від 18 жовтня 2019 р. у справі №215/5427/18.
При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна