ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/26248/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №160/26248/25 (головуючий суддя першої інстанції - Ільков В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
18.06.2026 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними дії відповідача на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України у справі №160/26248/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що вчинені при виконанні рішення у справі №160/26248/25 дії відповідача, які полягають у застосуванні обмеження пенсії максимальним розміром та в обчисленні позивачу пенсії без врахування оновленої довідки УСБУ у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 05.12.2024 року №55/11/202-283, є протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року заяву про визнання протиправними дії відповідача на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України у справі №160/26248/25 залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Звертаючись до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України скаржник вказав, що рішення щодо перерахунку пенсії було виконано відповідачем неналежним чином. При цьому, позивач не ставив питання про повторний розгляд його права на перерахунок пенсії чи встановлення нових обставин. Вважає, що суд першої інстанції мав встановити, що відповідач, формально виконавши резолютивну частину рішення, фактично допустив його неналежне виконання, оскільки способом виконання було змінено саму основу розрахунку пенсії, що призвело до нівелювання правового результату, якого позивач досяг судовим рішенням.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Залишаючи без задоволення заяву про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України у справі №160/26248/25, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення відповідача фактично створило нові правовідносини (новий спір) на виконання рішення суду і вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення нового рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із видів судового контролю за виконанням судового рішення є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
З урахуванням наведеного, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано рішення по справі №160/26248/25, а саме проведено з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Доплата за період з 01.03.2025 року по 12.04.2026 року складає 8104,90 грн., копію розрахунку долучено до матеріалів справи.
Враховуюче викладене, відповідачем фактично виконано рішення суду.
В свою чергу, позивач не погоджується із обставинами, зокрема щодо обчислення йому пенсії без врахування оновленої довідки УСБУ у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення від 05.12.2024 року №55/11/202-283.
Проте, такі обставини не досліджувались під час розгляду справи та становлять окремий публічно-правовий спір.
Отже, оскільки позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді даної справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд першої інстанції вірно зазначив, що вирішення порушених позивачем питань можливе шляхом пред`явлення окремого позову.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.
Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі наводити висновки, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 383 КАС України, фактично вирішувати спір та ухвалювати нове судове рішення, або встановлювати нові обставини.
Так, позивач не позбавлений права та можливості захисту власних інтересів шляхом пред`явлення нової позовної заяви із визначеними способами захисту, які передбачені статтею 5 КАС України.
Частиною шостою статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заява позивача в порядку статті 383 КАС України задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №160/26248/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №160/26248/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак