Справа № 420/43084/25
УХВАЛА
01 вересня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про роз`яснення рішення по справі
ВСТАНОВИВ:
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії - задоволено частково.
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами;
зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 щодо звільнення з військової служби за ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та прийняти рішення по суті порушеного у рапорті питання;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
стягнуто з військової частини НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 968,96 грн.
Від представника позивача надійшла заява про роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/43084/25 від 31.03.2026 року, в якому позивач просить:
надати роз`яснення чи законні вимоги керівництва і юридичного підрозділу військової частини НОМЕР_1 для виконання рішення суду щодо прийняття рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 надати додаткові документи стосовно його сестри ОСОБА_2 , що вона потребує стороннього догляду.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що керівництво військової частини НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ) 21 травня 2026 року надало відповідь ОСОБА_1 про відмову в звільненні з військової служби на підставі того, що ним ( ОСОБА_1 ) «не було надано до рапорту на звільнення Акту перевірки сімейного стану». Але, як видно з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2026 року «Щоб урегулювати дане питання та скласти акт сімейного стану відповідно наказу МОУ №274 від 28.04.2025 року «Про затвердження змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України» згідно вимог пункту14.30цієї інструкції, прошу вас надіслати рапорт солдата ОСОБА_1 згідно зразку додаток 22 Інструкції». Таким чином виходить, що керівництво військової частини НОМЕР_1 не направило до ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із запитом про перевірку сімейного стану необхідні документи. 02 червня 2026 року все ж таки було складено Акт обстеження сімейного стану, який надіслали на адресу Військової частини НОМЕР_1 . Але, як стало відомо 01 липня ОСОБА_1 було доведено до відома представником Військової частини НОМЕР_1 Миколою Валерійовичем з телефону НОМЕР_2 , засобами месенджерів, що «Треба на вашу сестру висновок ЛКК про потребу в сторонньому догляді… Чи надати новий висновок МСЕК про потребу в сторонньому догляді, як написано в законі, де написано, що вона потребує постійного стороннього догляду… Юрист частини мені подзвонив і сказав, або ви надаєте цей документ, або отримуєте відмову… Юридичний відділ надав мені сьогодні відповідь! І я вам відразу її повідомив». Юристи посилаються на пп.3 п.12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - «необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи». В матеріалах справи є Довідка МСЕК, в якому вказано, що ОСОБА_2 (сестра ОСОБА_1 ) є інвалідом другої групи від 18.09.2013 року, яка видана «бессрочно», а також Виписка з медичної амбулаторної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ( ОСОБА_2 ) виданої 30.09.2025 року Комунальним некомерційним підприємством «Центром первинної медико-санітарної допомоги № 16 Одеської міської ради, де вказано: «Потребує спостереження невролога, окуліста, сімейного лікаря. Щорічно курси лікування у неврологічному відділенні, Курси реабілітації, ЛФК, массаж, фізіопроцедури. За станом здоров`я не може здійснювати нагляд та допомогу за хворими родичами». Ні у відзиві на позовну заяву, ні в апеляційній скарзі на рішення суду, ні у відповіді ОСОБА_1 від 21.05.2026 року керівництвом військової частини НОМЕР_1 ніколи не виставлялись вимоги надати додаткові медичні документи стосовно ОСОБА_2 .
Розглянувши вищезазначену заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення пов`язана з незрозумілістю рішення як для сторін, так і для державного виконавця.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Внесення змін до судового рішення шляхом його роз`яснення не допускається.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення.
Отже, суд роз`яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати зміст рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі 638/11634/17.
Зі змісту заяви відповідача вбачається, що представник позивача просить роз`яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/43084/25 від 31.03.2026 року, у зв`язку з тим, що під час розгляду рапорту позивача відповідачем запропоновано надати додаткові документи.
Суд звертає увагу, що за правилами ст.254 КАС України підлягають роз`ясненню судові рішення, яким суд вирішив спір по суті.
Також, як зазначено судом вище, роз`ясненню підлягає саме резолютивна частина рішення за умови якщо вона є незрозумілою та унеможливлює виконання такого рішення в зв`язку з нечіткістю чи неоднозначністю.
Надаючи оцінку змісту резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року суд дійшов висновку, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Разом з тим, подана представником позивача заява про роз`яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про встановлення правомірності чи протиправності дій відповідача під час розгляду рапорту, тобто заявник фактично просить вирішити спір, якого не існувало на час розгляду справи та надати оцінку обставинам та доказам, які не досліджувались.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для роз`яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року, а тому у задоволенні заяви представника позивача про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити представнику позивача в роз`ясненні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року у справі №420/43084/25.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.
Суддя /підпис/ П.П.Марин