Судові рішення

Ухвала № 139399014 у справі № 643/14640/26 від 02.09.2026

Ухвала від 02.09.2026 у цивільній справі № 643/14640/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Салтівський районний суд міста Харкова, суддя Сугачова О. О.

Справа№ 643/14640/26
СудСалтівський районний суд міста Харкова
СуддяСугачова О. О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення02.09.2026
Надійшло до реєстру02.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139399014

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 643/14640/26

Провадження № 2/643/8259/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026

02 вересня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши в порядку письмового провадження заявупозивача ОСОБА_1 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О.,

в с т а н о в и в:

У проваджені судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.07.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишена без руху через наявність переліку недоліків, позивачу надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 28.07.2026 позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів залишена без руху через те, що позивачем не в повному обсязі виконані вимоги ухвали суду від 13.07.2026.

07.08.2026 ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд керувався вимогами ст.ст. 175-177 ЦПК України.

10.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, додатком до якого є клопотання про виклик в судове засідання представника органу опіки та піклування, а також клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик в судове засідання представника органу опіки та піклування, додатком до якого є клопотання аналогічного змісту.

11.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача ОСОБА_1 про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучення третьої особи та витребування доказів. Додатками до зазначеної заяви є: заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучення третьої особи та витребування доказів.

12.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, додатком до якого є клопотання аналогічного змісту.

17.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Сугачової О.О. Додатками до заяви є: клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про виклик в судове засідання представника органу опіки та піклування, клопотання про витребування доказів, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучення третьої особи та витребування доказів, а також заява про відвід судді.

Доводи відводу позивач мотивує тим, що незважаючи на подання ним численних клопотань та заяв у період з 10.08.2026 по 12.08.2026, станом на 16.08.2026 суд навмисно утримується від винесення відповідного процесуального рішення, створюючи інформаційний вакуум, що свідчить про намір розглянути справу без його участі на користь відповідачки. Факт повної упередженості поточного судового процесу та впевненості відповідачки у лояльності судді підтверджується прямим позапроцесуальним тиском з боку відповідачки. Користуючись статусом діючого адвоката, відповідачка чинить на нього, позивача, психологічний тиск у менеджері Telegram, відкрито заявляючи про свій незаконний вплив на суд і погрожуючи розправою. Наявність таких погроз з боку відповідачки на його, позивача, адресу свідчить про те, що відповідачка заздалегідь обізнана про результати майбутніх рішень судді, що повністю виключає об`єктивність, неупередженість та незалежність даного складу суду. Також позивач зазначив, що вважає дії головуючої судді такими, що мають явні ознаки упередженості, заангажованості на користь відповідачки (яка є діючим професійним адвокатом) та умисного порушення його конституційних прав на справедливий суд. Зазначені у заяві про відвід судді обставини у своїй сукупності викликають об`єктивні та обґрунтовані сумніви щодо неупередженості головуючого судді та свідчать про те, що розгляд справи відбувається за заздалегідь визначеним сценарієм на користь відповідачки.

18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача ОСОБА_1 з повідомленням про те, що у зв`язку з тривалим умисним ігноруванням прав позивача з 11.08.2026 по 17.08.2026 та замовчуванням поданих клопотань, ним, позивачем, подано скаргу до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо бездіяльності судді, дискримінацію прав старшої дитини позивача. Додатком є заява аналогічного змісту.

Необхідно зазначити, що у період з 10.08.2026 по 28.08.2026 включно суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. передувала у щорічній відпустці.

Вивчивши доводи зави про відвід судді, дослідивши матеріали справи та вказані обставини, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно із частинами першою, другою, третьою та сьомою ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколом до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думку судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Отже, положеннями ст. 36, а також ст. 37 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства, Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії, Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Де Куббер проти Бельгії, правосуддя повинно не тільки вчинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Кастілло Альгар проти Іспанії Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи позивача ОСОБА_1 , викладені ним у заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не передбачені в розумінні положень ст. 36 та ст. 37 ЦПК України, в якості підстав для відводу судді, та не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді Сугачової О.О.

Разом із тим, враховуючи, що провадження у справі тільки відкрите у спрощеному позовному провадженні, розгляд цивільної справи по суті не розпочатий, позивач ОСОБА_1 звертається з численними клопотаннями, заявами та скаргами на дії головуючого судді тощо, з метою забезпечення права позивача на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом та усунення побоювань з боку останнього щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді, які можуть призвести, в тому числі, до затягування розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити заявлений позивачем відвід.

Зазначений висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова Сугачової О.О. від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів передати для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Ухвала № 140143561 Салтівський районний суд міста Харкова
14.09.2026 Ухвала № 139749374 Салтівський районний суд міста Харкова
07.09.2026 Ухвала № 139497256 Салтівський районний суд міста Харкова
07.08.2026 Ухвала № 138817200 Салтівський районний суд міста Харкова
28.07.2026 Ухвала № 138527067 Салтівський районний суд міста Харкова
13.07.2026 Ухвала № 138173136 Салтівський районний суд міста Харкова