УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 274/3049/26
провадження № 61-10396ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення про передачу в приватну власність земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.
26 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху надіслав дві заяви, до яких долучив копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, а також копію свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що наявність у ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, відсутність офіційного працевлаштування за станом здоров`я, перебування малолітньої дитини на його утриманні та відсутність доходу, свідчать про те, що вимога суду сплатити навіть 532,48 грн є для родини заявника непереборним фінансовим бар`єром. Наявність кількох інших судових проваджень одночасно повністю вичерпує його матеріальні ресурси, оскільки також вимагають кошти за доступ до судового захисту. Просить визнати майновий стан касатора (наявність інвалідності ІІІ групи, відсутність доходу, утримання малолітньої дитини) достатньою підставою для забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявник у клопотанні посилається на складність сплати судового збору, проте до касаційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б характеризували його майновий стан та підтверджували неможливість сплати судового збору на момент подання касаційної скарги, зокрема довідок про доходи, відомостей про склад сім`ї, банківських документів щодо наявності чи відсутності коштів на рахунках, відомостей про отримання соціальних виплат або інших документів, які б свідчили про об`єктивну неможливість сплати судового збору.
Саме лише надання документа, що підтверджує встановлення заявнику інвалідності ІІІ групи, не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю ІІІ групи до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору, не належать.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору не встановлено, а тому заявнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на викладене та враховуючи необхідність забезпечення ефективного доступу до правосуддя, суд касаційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 17 серпня2026 року.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков