УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 754/19005/25
провадження № 61-6963вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коломієць Ганни Василівни від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 20 травня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня
2026 року повернуто особі, яка її подала.
25 травня 2026 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня
2026 року, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 25 травня 2026 року справу розподілено судді-доповідачеві Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року у вказаній справі відмовлено, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 рокута витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
24 червня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
03 серпня 2026 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшла заява (доповнення до касаційної скарги) ОСОБА_1 , яка не підписана електронним підписом.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2026 року заяву (доповнення до касаційної скарги) ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду, оскільки вона не підписана електронним цифровим підписом.
10 серпня 2026 року до Верховного Суду на офіційну електронну адресу надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В.
Заява про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. обґрунтована тим, що суд неправомірно, на думку заявника, постановив ухвалу про повернення доповнень до касаційної скарги.
У заяві про відвід судді зазначено: «у ст.3 ЦПКУ говориться, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України … в Україні діє принцип «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» (ст.8 КУ) - вам, я думаю, не варто пояснювати, що це таке + а відповідно до ч.1 ст.19 КУ говориться: «що не заборонено, то дозволено», а це означає: т.я. подавати ДОПОВНЕННЯ мені жодним НПА не заборонено (найдіть що заборонено), то суддя Г. Коломієць, який розглядає мою справу повинен був це доповнення врахувати (його це зобов*язує ст.68 КУ). Повторюся для акценту: подавати ДОПОВНЕННЯ мені ст.3 ЦПКУ однозначно дозволяє!!! + тим паче: я касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду ВСУ я подав засвідчив її КЕП: подане доповнення - це доповнення до кас.скарги, а не окремий якийсь документ + це доповнення я по ел. пошті надіслав відповідачу. Для розумного і законопослушного хоч на 1 % вищевказані пояснення повинні бути однозначно зрозумілими».
Враховуючи викладене, заявник вважає, що суддя Коломієць Г. В. підлягає відводу.
01 вересня 2026 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коломієць Г. В. від розгляду справи визнано необґрунтованою, передано заяву для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України, іншому судді.
02 вересня 2026 року автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Синельникова Є. В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи № 754/19005/25.
Відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції (частини четверта статті 37 ЦПК України).
Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Наявність безсторонності (відсутність упередженості або необ`єктивності) відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію необхідно зазначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
Оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Коломієць Г. В. від участі у розгляді справи № 754/19005/25, вважаю, що передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які б виключали участь судді Верховного СудуКоломієць Г. В. у розгляді цієї справи, за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2026 року.
Доводи заявника стосуються незгоди з судовим рішенням суду касаційної інстанції, прийнятими у цій справі за участі вказаної судді, однак такі доводи не є підставою для відводу судді Коломієць Г. В. від розгляду поданої у цій справі касаційної скарги.
Підстави вважати, що суддя Верховного Суду Коломієць Г. В. не дотримається критеріїв безсторонності та неупередженості при розгляді цієї справи, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для відводу судді, не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді цієї справи, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід від участі у розгляді справи судді Верховного Суду Коломієць Г. В. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коломієць Ганни Василівни від участі у розглядісправи за позовом ОСОБА_1 до директора Територіального центру соціального обслуговування Деснянського району міста Києва ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 20 травня 2026 року - відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников