ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 вересня 2026 року Справа 160/24194/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 20.02.2020 року по 25.06.2023 року без урахування вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 3 20.02.2020 року по 25.06.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року. 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2020 року по 25.06.2023 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.02.2020 року по 25.06.2023 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року, а також із урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період проходження військової служби;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період проходження військової служби з 20.02.2020 року по 25.06.2023 року, виходячи з грошового забезпечення. визначеного відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, 3 урахуванням раніше виплачених сум;
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за періоди безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 провести перевірку наявності підстав для виплати та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 за період виконання відповідних бойових завдань, з урахуванням раніше виплачених сум;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок усіх належних Позивачу виплат із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 після проведення після проведення перерахунку грошового забезпечення оформити та направити до відповідного органу Пенсійного фонду України нові документи, необхідні для правильного визначення розміру пенсії ОСОБА_1 , зокрема: новий грошовий атестат; нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії; інші документи, що містять відомості про фактичний розмір грошового забезпечення Позивача після проведення перерахунку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №160/24194/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано у відповідачів документи, необхідні для встановлення обставин проходження позивачем військової служби, нарахування та виплати йому грошового забезпечення.
Файл з текстом зазначеної ухвали надійшов до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 14.08.2026, що відповідачем не заперечується.
30.08.2026 до суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву, у якому відповідач, зокрема, заявив клопотання: про визнання поважною причини пропуску строку подання відзиву та поновлення такого строку; про визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем у справі; про зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26.
Позивач у відповіді на відзив військової частини НОМЕР_2 та у відповіді на відзив військової частини НОМЕР_1 проти визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем та проти зупинення провадження заперечив.
Щодо клопотання про поновлення строку для подання відзиву суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження вручена військовій частині НОМЕР_1 14.08.2026.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг встановленого судом строку розпочався 15.08.2026 та сплив 29.08.2026.
Відзив на позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 30.08.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку на один день.
Одночасно з поданням відзиву військова частина НОМЕР_1 заявила клопотання про визнання причини пропуску строку поважною та про поновлення строку, що відповідає вимозі частини 4 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія, стосовно якої такий строк пропущено.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, військова частина НОМЕР_1 послалася на виконання нею бойових завдань у районах бойових дій, розосередженість підрозділів, ускладнення документообігу в умовах воєнного стану та збільшений обсяг функцій, покладених на єдину посадову особу, відповідальну за правову роботу, надавши на підтвердження зазначеного відповідні витяги з наказів.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд поновлює пропущений процесуальний строк за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Врахувавши тривалість пропуску строку на подання відзиву, та те, що військова частина виконує завдання в умовах відсічі та стримування збройної агресії проти України, суд вважає причини пропуску строку поважними, а клопотання про поновлення строку - таким, що підлягає задоволенню.
Відтак, відзив військової частини НОМЕР_1 підлягає прийняттю до розгляду.
Щодо клопотання про визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем суд зазначає таке.
Військова частина НОМЕР_1 у відзиві, так само як і військова частина НОМЕР_2 у поданому нею відзиві, просять визнати військову частину НОМЕР_2 неналежним відповідачем у справі, посилаючись на те, що безпосереднє нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу здійснювала виключно військова частина НОМЕР_1 .
Позивач у відповіді на відзив військової частини НОМЕР_2 проти визнання останньої неналежним відповідачем заперечив, зазначивши, що саме військовою частиною НОМЕР_2 в особі її командира укладено з позивачем контракт про проходження військової служби від 28.12.2021, саме наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 42 від 13.02.2020 позивача призначено на посаду начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 94 від 06.06.2023 оформлено звільнення позивача з військової служби.
Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач згоди на виключення військової частини НОМЕР_2 зі складу відповідачів чи на її заміну не надав, прямо заперечивши проти цього у відповіді на відзив.
За відсутності такої згоди питання про належність військової частини НОМЕР_2 як відповідача не може бути вирішено судом на цій стадії процесу шляхом визнання її неналежним відповідачем - воно є питанням суті спору, яке підлягає з`ясуванню за результатами дослідження доказів, зокрема щодо обсягу повноважень військової частини НОМЕР_2 у прийнятті кадрових рішень стосовно позивача (призначення на посаду, звільнення), що мають значення для правильного визначення складових грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України суд також враховує, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову про підставу для залучення співвідповідача чи заміни неналежного відповідача.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачу було відомо про роль кожної з військових частин у спірних правовідносинах ще до звернення до суду, а відповідачів визначено ним свідомо, підстав вважати позов пред`явленим до неналежної особи внаслідок помилки немає.
За таких обставин клопотання про визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про зупинення провадження суд зазначає таке.
Військова частина НОМЕР_1 просить зупинити провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, посилаючись на подібність спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі у касаційному порядку об`єднаною палатою Верховного Суду - до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Реалізація цього права є дискреційним повноваженням суду, здійснення якого має бути співмірним дійсному обсягу правового збігу спірних правовідносин.
Із матеріалів справи, наведених позивачем у відповіді на відзив, вбачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026, позовні вимоги у справі № 240/401/26 задоволено в частині перерахунку грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 19.05.2023, а у задоволенні вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 відмовлено. Касаційну скаргу у справі № 240/401/26 подано самим позивачем у цій справі та виключно на судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 20.05.2023 по 17.06.2025, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 саме за період після набрання нею чинності.
Позивач у цій справі проходив військову службу з 20.02.2020 до 25.06.2023, отже, з предметом перегляду у справі № 240/401/26 збігається лише відрізок спірного періоду з 20.05.2023 до 25.06.2023, і лише в частині однієї з дев`яти самостійних позовних вимог - про перерахунок грошового забезпечення за посадовим окладом.
Решта заявлених позивачем вимог, зокрема щодо індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпустки, від результату розгляду справи № 240/401/26 не залежать. Також, не залежить від результату розгляду справи № 240/401/26 і період з 20.02.2020 до 19.05.2023 у межах вимоги про перерахунок за посадовим окладом, оскільки в цій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 240/401/26 у касаційному порядку не оскаржені.
За таких обставин зупинення провадження в адміністративній справі № 160/24194/26 до розгляду справи № 240/401/26 є не містить жодних правових підстав та призвело б до невиправданого відкладення вирішення переважної більшості заявлених позивачем вимог. Клопотання про зупинення провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 48, 120, 121, 162, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати поважними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку подання відзиву на позовну заяву у справі № 160/24194/26 та поновити зазначений строк.
Прийняти відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву до розгляду.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про визнання військової частини НОМЕР_2 неналежним відповідачем у справі № 160/24194/26, - відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження в адміністративній справі № 160/24194/26 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон