КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року справа № 340/7421/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ (далі - Університет) до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання в навчальну закладі,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, у сумі 106490,22 грн.
Зазначив, що, звільнившись зі служби в Національній поліції за власним бажанням упродовж 3-ох років після закінчення навчання, у ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати витрати за навчання, оскільки передбачено контрактом.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.60-64).
Зазначив про недійсність контракту про навчання, оскільки уклав, будучи неповнолітнім, без згоди батьків.
Пояснив, що Університет не надав належного розрахунку усіх складових витрат на навчання і існує законодавча заборона щодо повернення грошового забезпечення за час проходження служби.
03 листопада 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.41-42).
29 квітня 2026 року суд зупинив провадження у справі (а.с.132-133).
07 липня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу суду про зупинення провадження у справі (а.с.166-167).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
31 серпня 2020 року Університет прийняв наказ №185о/с, яким прийняв з 01 вересня того ж року ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України, присвоївши спеціальне звання «рядовий поліції», і призначив на посаду курсанта 1-го курсу за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (а.с.9-15)).
31 серпня 2020 року сторони уклали Контракт про здобуття освіти «Бакалавр» за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (державне замовлення) (а.с.16-18).
Контракт не містить згадки про погодження батьків відповідача.
01 вересня 2021 року сторони уклали додатковий договір про зміну і доповнення до Контракту, який фактично дублює останній (а.с.19-20).
12 квітня 2023 року відповідач закінчив навчання і продовжив службу у Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області (далі - Управління) (а.с.12).
22 липня 2025 року Управління звільнило відповідача зі служби у поліції на підставі припису пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) (за власним бажанням) з 31 числа того ж місяця і року з 31 числа того ж місяця і року (а.с.22).
26 серпня 2025 року Управління повідомило Університет про звільнення ОСОБА_1 зі служби у поліції (а.с.21).
09 вересня 2025 року Університет надіслав відповідачу повідомлення про відшкодування витрат на навчання (а.с.29-32).
15 вересня 2025 року відповідач отримав повідомлення (а.с.33).
ОСОБА_1 не сплатив кошти.
22 жовтня 2025 року Університет звернувся з позовом до суду (а.с.1-5, 34-38).
Витрати на навчання склали 106490,22 грн (а.с.23).
До них увійшли: грошове забезпечення (57143,94 грн); речове забезпечення (11201,53 грн); продовольче забезпечення (28951,29 грн); комунальні витрати (9193,46 грн) (а.с.23-28, 78-79).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідач проходив публічну службу.
Отже, виник спір, котрий пов`язаний з проходженням публічної служби.
Приписами підпункту 3.3.6 пункту 3.3 розділу 3 додаткового договору до Контракту встановлено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції у період навчання на заочній формі та упродовж 3-ох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби у поліції через хворобу або скорочення штатів, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Університету, витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до припису пункту 4 частини 1 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Додатковий договір до Контракту укладено ОСОБА_1 після досягнення повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Приписами частин 4-5 статті 74 Закону встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідач звільнений зі служби в поліції за власним бажанням упродовж 3-ох років після закінчення навчання.
Тому зобов`язаний відшкодувати витрати на утримання в навчальному закладі.
Постановою Уряду України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок).
Приписами пунктів 3, 7-8 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Сума відшкодованих МВС витрат перераховується до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 «Інші надходження».
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Отже, право на звернення до суду з позовом про відшкодування витрат на утримання в навчальному закладі належить Університету.
Відповідач не пояснив у чому полягає неправильність розрахунку складових витрат на навчання.
Університет надав детальні розрахунки складових витрат на навчання, в яких суд не виявив арифметичних помилок.
Водночас суд зробив висновок, що вимога про відшкодування грошового забезпечення не відповідає приписам частини 1 статті 43 Конституції України.
Так, цією нормою Основного Закону встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Грошове забезпечення поліцейського - різновид форми оплати праці.
ОСОБА_1 не тільки навчався, а й проходив службу у поліції.
Тому отримане грошове забезпечення - оплата праці.
Грошове забезпечення складається і з грошової винагороди у сумі 10500 грн і 26000 грн за патрулювання під час дії воєнного стану (а.с.13, 78-79).
Вимога про повернення коштів, які виплачені за виконану роботу, посягає на право людини заробляти собі на життя.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що припис пункту 3 Порядку не відповідає сутнісному змісту припису частини 1 статті 43 Конституції України в частині зарахування грошового забезпечення до розрахунку відшкодування.
Приписами частини 3 статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, суд застосовує припис частини 1 статті 43 Конституції України, зменшивши відшкодування витрат на 57143,94 грн.
Таким чином позов належить задовільнити частково, стягнувши кошти у сумі 49346,28 грн.
Кошти повинні бути сплачені не на користь Університету, а до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 «Інші надходження».
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Судові витрати становлять сплату судового збору в сумі 3028 грн (а.с.37).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Задовільнити частково позов Одеського державного університету внутрішніх справ.
Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходу бюджету 24060300 «Інші надходження» кошти за утримання у навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у сумі 49346,28 грн.
Відмовити Одеському державному університету внутрішніх справ у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ