У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 295/10177/26
02 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Водночас, скаржником не надано до суду доказів сплати судового збору.
Натомість скаржник вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій.
Вирішуючи питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з такого.
Так, із долученої до матеріалів позовної заяви копії посвідчення від 26.12.2023 серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 20.01.2021 у справі №9901/258/20, Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 600/3723/24-а.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що останні стосуються оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху.
Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду із указаними позовними вимогами.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір", а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору в справі № 295/10177/26 є зокрема, законність постанови від 23.07.2025 серії ІЖ №00091219, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 є застосовними при вирішенні спірних правовідносин, оскільки правовідносини у цих справах є подібними.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частини третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 визначений у розмірі 3328 грн.
З урахуванням наведеного, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн, тобто 150% від (0,2 х 3328 грн) х 0,8.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті скаржником, зокрема, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір", з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документа про сплату судового збору в сумі 798,72 грн (за реквізитами: ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858; Банк: Казначейство України (ел.адм.подат); Рахунок: [рахунок приховано]); або належних доказів на підтвердження звільнення скаржника від сплати такого судового збору в силу Закону України "Про судовий збір".
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Канигіна Т.С.