Ухвала № 139419758 у справі № 753/11750/24 від 01.09.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/11750/24

Головуючий у першій інстанції - Усатова І.А.

Апеляційне провадження № 22-з/824/1088/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.11.2018 до 11.11.2023року, з метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового й начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року (т. 1 а.с. 1-6).

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 07.11.2018 до 11.11.2023 (т. 2 а.с. 191-196).

Не погодившись з рішенням суду, 01 червня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук В.Л. направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через систему «Електронний суд» (т. 3 а.с. 1-18).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2026 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року (т. 3 а.с. 67-68).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2026 року підготовку справи до судового розгляду закінчено, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні Київського апеляційного суду (вул. Солом`янська, 2-А) на 17 вересня 2026 року о 09 годині 45 хвилин (т. 3 а.с. 69).

18 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Олєйнікова Т.В. подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила до остаточного вирішення справи № 753/11750/24 та набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі заборонити Міністерству оборони України та уповноваженим ним структурним підрозділам і установам, у тому числі військовій частині НОМЕР_1 та іншим органам, які здійснюють виплату одноразової грошової допомоги, здійснювати подальші виплати одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яка діє як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а.с. 101-103).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначала, що встановлення зазначеного юридичного факту має безпосереднє юридичне значення для реалізації ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця в період дії воєнного стану, така допомога виплачується у розмірі 15 000 000 грн. При цьому Постанова № 168 прямо передбачає, що якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.

Отже, законодавець прямо передбачає можливість виникнення спору між особами, які претендують на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, та необхідність його вирішення у судовому порядку.

ОСОБА_2 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як мати неповнолітньої доньки загиблого ОСОБА_4 , вже отримала частину призначеної одноразової грошової допомоги та продовжує отримувати її частинами.

Зазначена обставина підтверджується відомостями, відображеними у поданій ОСОБА_2 декларації державного посадовця, витяги з Єдиного державного реєстру декларацій додаються до цієї заяви. Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги не припинена, а навпаки - продовжується.

Відповідно, за відсутності заходів забезпечення позову до моменту завершення апеляційного розгляду існує реальна можливість того, що вся призначена сума одноразової грошової допомоги буде виплачена ОСОБА_2 як законному представнику ОСОБА_3 .

У такому випадку навіть у разі залишення за ОСОБА_1 права, встановленого рішенням суду першої інстанції, реалізація такого права буде істотно ускладнена, оскільки відповідні бюджетні кошти вже будуть фактично виплачені іншій особі. Тобто існує очевидний ризик виникнення ситуації, за якої позитивний для Позивачки результат судового розгляду не забезпечить їй реальної можливості отримати належну їй частку одноразової грошової допомоги без проведення додаткових процедур щодо повернення, перерозподілу або стягнення вже виплачених коштів.

Саме тому невжиття заходів забезпечення позову створює ризик не просто ускладнення, а фактичного унеможливлення ефективного поновлення права Позивачки без виникнення нового комплексу правовідносин щодо вже виплачених коштів(т. 3 а.с. 101-103).

З огляду на положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Суд, дослідивши матеріали справи та зміст заяви про забезпечення позову, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом спору в даній справі є встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову апелянт зазначав, що невжиття таких заходів може призвести до ускладнення та фактичного унеможливлення ефективного поновлення права позивачки без виникнення нового комплексу правовідносин щодо отримання позивачкою одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового й начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року.

Врахувавши предмет позову, апеляційний суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову не відповідає змісту заявленим позовним вимогам і не є співмірним позовним вимогам в цій справі.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов