1 Справа № 335/8712/24 2/335/327/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,
за участю
представника позивача - адвоката Надворної О.С.,
представника відповідача - адвоката Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням і встановлення порядку користування ним, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 , про припинення права на 1/3 частку у спільному майні,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідачка), яким просить зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні 1/3 частиною квартири АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до вказаної квартири з виділенням екземпляра ключів, а також встановити порядок користування цією квартирою шляхом виділення позивачу у користування ізольованої житлової кімнати площею 12,34 кв. м, відповідачці - інших двох кімнат, та залишення у спільному користуванні кухні, балкону, ванної кімнати, туалету та коридору.
Ухвалою від 31.07.2024 було відкрите провадження у справі, її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження, а учасникам справи було надано час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.
Ухвалою від 11.2024 було прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позовних вимог, якою він просив
- у користування позивача виділити житлову кімнату площею 17 м.кв., та для забезпечення ізольованості кімнати та дотримання умови користування позивачем належних йому саме 12,34 м.кв., побудувати коштом позивача розмежувальну стіну з окремим вхідним дверним блоком до цієї кімнати, забезпечивши загальну її площу після перебудування 12,34 м.кв.. Розмежування кімнати здійснити без руйнування основних та несучих конструкцій, поділивши цілісну кімнату на два менших приміщення 12,34 м. кв. - житлова кімната та 4,66 м.кв. - коридор, без зміни цільового призначення новоствореної житлової кімнати;
- у користуванні відповідача залишити житлові кімнати, площею 9,36 кв.м, та 12,34 м.кв. що буде максимально відповідати в натурі розміру її частки в праві власності на квартиру та забезпечить дотримання прав третьої особи в частині її мешкання в оспорюваній квартирі за договором довічного утримання;
- в загальному користуванні залишити: кухню - 6,16 кв.м., ванну кімнату - 1,67 м. кв, туалет - 0,83, коридор - 5,22 м. кв. та новостворений після перебудування коридор площею 4,66 м. кв.
Ухвалою від 26.02.2025 вказана справа була об`єднана в одне провадження із справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 , про припинення права на 1/3 частку у спільному майні, тобто у спірній квартирі. У зв`язку цим визначено про розгляд об`єднаних справ в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, а сторонам був встановлений новий строк для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.
Ухвалою від 05.08.2026 у справі було призначено інженерно-технічну експертизу на предмет визначення можливості поділу спільного майна в натурі та способів користування спільним майном, у зв`язку з чим провадження у справі було зупинене.
05.05.2026 до суду надійшов Висновок експертів № 997-25 від 29.04.2026, складений експертами Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання вказаної ухвали суду.
Ухвалою суду від 11.05.2026 провадження у справі було поновлене на стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 06.08.2026 було прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позовних вимог, подану 02.06.2026, в якій позивач, посилаючись на обставини, раніше викладені в позовній заяві, а також на вказаний вище експертний висновок, просив зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , своїм майном, а саме 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 шляхом надання доступу до зазначеної квартири з виділенням екземпляра ключів, за встановленим порядком користування квартирою, ухваленим поточним рішенням суду, для чого встановити такий порядок користування квартирою АДРЕСА_1 :
у користування ОСОБА_1 виділити приміщення 5а (11.2 кв.м.) - ізольована кімната, (0.75 кв.м.) балкон, як приналежна частина до приміщення;
у користування ОСОБА_2 виділити наступне: приміщення 8 (12,5 кв.м.) кімната, приміщення 6 (9.2 кв.м.) - кімната;
в загальному користуванні залишити (по 1/2): приміщення 1 (5.1 кв.м.) коридор, приміщення 2 (1.8 кв.м.) ванна, приміщення 3 (0.9 кв.м.) туалет, приміщення 4 (6.1 кв.м.) кухня, приміщення 5-1 знову утворений коридор, приміщення 7 (1,4 м.кв.) комора;
для забезпечення ізольованості кімнати та дотримання умови користування позивачем належної йому частки відповідно до п. 1.1 позовних вимог, побудувати коштом позивача у приміщенні № 5 (16,8 м.кв.) розмежувальну стіну з окремим вхідним дверним блоком до приміщення 5а, забезпечивши загальну її площу після перебудування 11,2 м.кв. Розмежування кімнати здійснити без руйнування основних та несучих конструкцій, поділивши цілісне приміщення №5 на два менших приміщення, де житлова кімната приміщення 5а буде 11,2 м.кв., розмежувальна стіна товщиною 10 см, площею 0,313 м. кв., новоутворений коридор буде площею 5,287 м.кв., без зміни цільового призначення новоствореної житлової кімнати.
Підготовче судове засідання було відкладене для надання іншим учасникам справи строку для подання письмових заяв по суті змінених позовних вимог.
01.09.2026 позивач ОСОБА_1 подав нову заяву про зміну предмету позовних вимог. У цій заяві позивач до своїх вимог у редакції від 02.06.2026, вже прийнятих ухвалою суду від 06.08.2026, додав ще одні вимоги такого змісту:
«У разі якщо суд дійде висновку про неможливість задоволення позовних вимог, викладених у п.п.1.1-1.2, у запропонованому Позивачем основному варіанті порядку користування квартирою, встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1, запропонованого експертами у Висновку №997-25 від 29.04.2026, а саме:
- у користування ПОЗИВАЧА виділити:
прим. 8 (12.5 кв.м.) кімната.
В загальному користуванні залишається (по 1/2): прим. 1 (5.1 кв.м.) коридор; прим. 2 (1,8 кв.м.) ванна; прим. 3 (0,9 кв.м.) туалет; прим. 4 (6.1 кв.м.) кухня; прим. 7 (1.4 кв.м.) комора.
Загальна площа, яка виділяється Позивачу в одноособове користування, складає 20,15 кв. м, що більше за ідеальну частку на 1,97 кв.м (20,15 кв.м - 18,18 кв.м).
У користування відповідача виділити наступне:
прим. 5 (16,8 кв.м.) кімната:
(0.75 кв.м.) балкон, як приналежна частина до прим. 5.
прим. 6 (9.2 кв.м.) кімната.
В загальному користуванні залишається по 1/2 прим. 1 (5.1 кв.м.) коридор; прим. 2 (1.8 кв.м.) ванна; прим. 3 (0,9 кв.м.) туалет; прим. 4 (6.1 кв.м.) кухня; прим. 7 (1.4 кв.м.) комора.
Загальна площа, яка виділяється відповідачу в одноособове користування, складає 34,4 кв.м, що менше за ідеальну частку на 1,97 кв.м (34,4 кв.м - 36,37 кв.м)».
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Надворна О.С., просила прийняти вказану заяву про зміну позовних вимог, посилаючись на викладені у ній обставини і норми права.
Зокрема, представник позивача пояснила, що необхідність такої зміни позивач вбачає у тому, що позивач не може передбачити, яким буде рішення суду щодо позовних вимог у редакції від 02.06.2026, і тому додатково заявлені вимоги слід розглядати як похідні від перших, які можуть бути задоволені у випадку, якщо суд не знайде підстав для задоволення позовних вимог у редакції від 02.06.2026.
При цьому додатково заявлені вимоги подані як з урахуванням експертного висновку, так і з урахуванням позиції відповідача, що раніше була висловлена представником відповідача та третьої особи під час судових засідань з посиланням на те, що третя особа ОСОБА_3 також має право проживання у спірній квартирі і потребує стороннього догляду.
Представник відповідача та третьої особи, адвокат Кравченко О.В., заперечувала проти прийняття заяви позивача про зміну позовних вимог у редакції від 01.09.2026, посилаючись на те, що у такій редакції позовні вимоги фактично містять два альтернативних прохання, що є неприпустимим.
Заслухавши думку присутніх учасників справи, суд перейшов до стадії складання ухвали щодо поданої позивачем заяви про зміну позовних вимог від 01.09.2026.
Вирішуючи порушене позивачем процесуальне питання, суд виходить з такого.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до закріпленого у ст. 11 ЦПК України принципу пропорційності, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено у постанові КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 161/2823/19, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 наголосила на тому, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
У цій же постанові ВП ВС наголосила на тому, що формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Суд виходить з того, що цивільне судочинство в цій частині будується на таких саме засадах, а тому формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням ЦПК України.
Заява позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 01.09.2026 наведеним вище вимогам не відповідає, оскільки вживане у ній формулювання за типом «у разі якщо суд дійде висновку про неможливість задоволення позовних вимог, викладених у запропонованому позивачем основному варіанті порядку користування квартирою, …прошу встановити інший конкретний порядок користування» є нічим іншим, ніж викладенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права. При цьому додатково викладені у заяві від 01.09.2026 вимоги неможна вважати «похідними» від вимог у редакції від 02.06.2026, оскільки в одному варіанті позивач заявив про бажання отримати в користування одну кімнату, а в другому варіанті - зовсім іншу, тобто задоволення вимог в одному варіанті виключатиме задоволення інших.
Суд наголошує, що він не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії підготовчого судового провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.
Також суд зауважує, що в даному випадку способом захисту права власності, яке (право) позивач вважає порушеним, позивач обрав усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, тобто спосіб, прямо передбачений ст. 391 ЦК України.
При цьому, навіть у разі задоволення позову з таким предметом, рішення суду щодо визначення конкретної жилої площі для користування кожним із співвласників буде залежати не тільки від їх бажання, а й від об`єктивних чинників - розміру їх ідеальних часток, співпадіння або неспівпадіння цих ідеальних часток в жилими приміщеннями в натурі, необхідності дотримання будівельних, житлових, санітарних та інших норм, засад справедливості, розумності і добросовісності, прав та законних інтересів інших заінтересованих осіб тощо.
За таких обставин суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 01.09.2026.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 12, 49, 51, 259-261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої 01.09.2026, про зміну позовних вимог (предмету позову) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 .
Підготовче судове засідання відкласти до 10 год. 00 хв. 07.10.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Мінаєв