ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2026 р. Справа№ 910/3082/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Крижного О.М.
Ткаченка Б.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія Служба Інформації»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2026, винесену за результатом розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт»
про зобов`язання вчинити дії
у справі № 910/3082/26 (суддя Алєєва І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації»
про стягнення 10 766 257,67 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача про стягнення 10 766 257, 67 грн.
21.05.2026 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт» про зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт» про зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що позивач за зустрічним позовом подав зустрічну позовну заяву не в строк, встановлений судом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 910/3082/26; поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» строк для подання зустрічної позовної заяви; передати питання щодо прийняття зустрічного позову на розгляд Господарського суду міста Києва для вирішення питання про його спільний розгляд із первісним позовом.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що на момент подання зустрічного позову справа перебувала на стадії підготовчого провадження, а тому сторони могли реалізувати свої процесуальні права, а прийняття зустрічного позову не створювало процесуальних перешкод іншій стороні.
Скаржник вважає, що підхід суду першої інстанції фактично зводиться до того, що формальне пропущення строку автоматично переважає над необхідністю розгляду взаємопов`язаних вимог в одному провадженні і такий підхід є непропорційним, оскільки: не враховує стадію процесу (підготовче провадження); не оцінює вплив на права іншої сторони; не аналізує наслідки для повноти розгляду спору; не забезпечує баланс інтересів сторін.
Скаржник вказує на те, що суд не встановив негативних наслідків, які б виникли для позивача у разі прийняття зустрічного позову.
На думку скаржника, суд застосував процесуальне обмеження (строк) таким чином, що фактично унеможливив розгляд взаємопов`язаних вимог у межах одного провадження, хоча така можливість існувала, без будь яких негативних наслідків.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
10.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт» до суду надійшло клопотання про долучення відзиву до матеріалів апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 910/3082/26, у якому зазначено, що 30.06.2026 позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, тобто за 3 дні до граничного встановленого апеляційним судом строку. Проте, з технічної помилки даний відзив був прикріплений до апеляційного провадження за апеляційної скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в цій же справі № 910/3082/26. 30.06.2026 Північним апеляційним господарським судом було створено реєстраційну картку про подання відзиву, якою було надіслано сторонам повідомлення про реєстрацію відзиву та сам відзив (вказане підтверджується карткою руху документу від 30.06.2026).
Так, у відзиві від 30.06.2026 позивач за первісним позовом просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 910/3082/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» без задоволення.
У відзиві позивач за первісним позовом зазначає, що 15.04.2026 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов. У відзиві не вказується про намір відповідача подати зустрічний позов та не додано жодного клопотання щодо надання додаткового строку для подачі зустрічного позову. 04.05.2026 в підготовче засідання відповідач не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча явка сторін є обов`язковою. В судовому засідання клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву не було розглянуто судом, оскільки відповідач вже подав відзив на позов. Зазначені обставини з`ясовувались в судовому засіданні. З викладеного слідує, що відповідачем пропущено строк для пред`явлення зустрічного позову (цей строк сплинув з 16.04.2026). При цьому, відповідач не подавав клопотання про продовження строку на пред`явлення зустрічного позову ані до 15.04.2026, ані після цієї дати. Таким чином, відповідач мав право подати клопотання про продовження строку на пред`явлення зустрічного позову до 15.04.2026. Відповідач взагалі не подавав вказаного клопотання.
Що ж стосується причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову, позивач зазначає, що уточнення відповідачем правової кваліфікації спірних правовідносин, учасником яких він же є з травня 2025 року, вивчення відповідачем обсяг матеріалів справи, а саме договорів, актів тощо, стороною за якими є відповідач з травня 2025 року, та правова складність спору для відповідача не є та не можуть бути визнані як поважні причини пропуску строки, тобто як виняткові, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, на думку позивача, Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми статті 119, 180 ГПК України при прийнятті ухвали від 02.06.2026 у справі № 910/3082/26.
Позивач зазначає, що ним було надіслано відповідачу позовну заяву через електронний суд ще 19.03.2026, тобто відповідач мав час для формування своєї правової позиції починаючи ще з 19.03.2026 і по 15.04.2026, включно, тобто більше місяця. Також, позивач вважає, що відповідач добре обізнаний про укладені ним же самим договори, отримані аудіовізуальні твори та підписані на підтвердження цього акти. Крім, того відповідачем подано фінансову звітність за 2025 рік, граничний строк подання якої до 01.03.2026. Отже, відповідач до отримання позовної заяви перевіряв фінансово-господарські операції за попередній рік, в тому числі й фінансово-господарські операції по зазначеним у позовній заяві договорам. Також, відповідач аналізував той же самий обсяг документів та інформації для формування відзиву на позов, який подав до суду 15.04.2026.
Також позивач зазначає, що відповідач, починаючи з 21 травня 2026 року перед кожним судовим засіданням подає по одному зустрічному позову, що на думку позивача є нічим іншим як затягуванням судового процесу та порушенням правової визначеності і права позивача на розгляд судової справи судом у розумні строки.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями справу № 910/3082/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Крижний О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія Служба Інформації» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія Служба Інформації» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу «Повітряна тривога», перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/3082/26 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача про стягнення 10 766 257,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.05.2026.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.03.2026 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали.
Як вбачається із повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/3082/26 вручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» 31.03.2026, відтак, встановлений судом 15-денний строк для пред`явлення зустрічного позову сплинув 16.04.2026.
21.05.2026 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінокіт» про зобов`язання вчинити дії.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом подав зустрічну позовну заяву не в строк, встановлений судом.
Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Статтею 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У ч. 8 ст. 165 ГПК України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.03.2026 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали.
Як вже зазначалось, із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 у справі № 910/3082/26 вручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» 31.03.2026, відтак, встановлений судом 15-денний строк для пред`явлення зустрічного позову сплинув 16.04.2026.
При цьому, відзив на позовну заяву був поданий відповідачем 15.04.2026.
Однак, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» надійшов до суду лише 21.05.2026 із проханням поновити пропущений строк для подання зустрічного позову.
Відповідно до статей 118, 119 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, у прохальній частині зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» міститься прохання поновити пропущений строк для подання зустрічного позову, оскільки пропуск обумовлений об`єктивними причинами.
Однак, зазначене оцінюється колегією суддів апеляційного господарського суду критично, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» не було позбавлене можливості надати зустрічний позов у строк, визначений частиною 1 статті 180 ГПК України та могло реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлені строки, в тому числі і при поданні відзиву на позовну заяву, оскільки представник відповідача був повідомлений належним чином про розгляд справи.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що скаржником не зазначено поважних причин пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви.
Доводи скаржника про те, що він був змушений здійснити детальний аналіз великого обсягу первинної документації, актів виконаних робіт, договірних умов та фінансових розрахунків для формування обґрунтованої позиції щодо необхідності зменшення вартості послуг, оцінюються колегією суддів критично, оскільки як вбачається із матеріалів справи, позовну заяву скаржником отримано 19.03.2026, скаржником подано відзив на позовну заяву, складення якого передбачає аналіз документації, при цьому, у відзиві на позовну заяву не вказано про намір подати зустрічний позов.
Право на подання зустрічного позову може бути реалізовано виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19, від 06.12.2023 у справі № 918/604/23, від 16.09.2024 у справі № 917/321/24, від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 17.04.2025 у справі № 920/482/24, від 16.04.2026 у справі № 917/1602/25).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що з огляду на пропуск процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та враховуючи відсутність правових підстав для його поновлення, зустрічна позовна заява з доданим до неї документами підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації», у зв`язку із чим, підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 910/3082/26 відсутні.
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. За змістом частин 1 та 4 статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у пункті 29 постанови Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, прийнятої складом Об`єднаної палати Касаційного господарського суду). Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» заявлено зустрічний позов у справі № 910/3082/26 після спливу встановленого законом строку для подання відзиву та не наведено поважних причин для його поновлення, зустрічна позовна заява правомірно повернута господарським судом першої інстанції на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.
Аналогічні правові висновки наведені у Постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Доводи скаржника про те, що зустрічний позов у цій справі не є формальним чи докресленим процесуальним документом і він безпосередньо випливає з тих самих договірних правовідносин між сторонами, що і первісний позов, і стосується ключового елементу спору - визначення реальної вартості наданих послуг, оцінюються колегією суддів критично, оскільки не спростовує того, що в даному випадку зустрічний позов було повернуто заявнику у зв`язку із пропуском строку на його подання, встановленого нормами ГПК України.
Також безпідставними є доводи скаржника про те, що підхід суду першої інстанції фактично зводиться до того, що формальне пропущення строку автоматично переважає над необхідністю розгляду взаємопов`язаних вимог в одному провадженні і такий підхід є непропорційним, оскільки: не враховує стадію процесу (підготовче провадження); не оцінює вплив на права іншої сторони; не аналізує наслідки для повноти розгляду спору; не забезпечує баланс інтересів сторін, оскільки строк для подання зустрічного позову встановлений ГПК України, водночас, нормами чинного законодавства України не надано суду права довільно тлумачити норми ГПК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі ухвали, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба Інформації» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/3082/26 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/3082/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Крижний
Б.О. Ткаченко