ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року Справа № 924/1227/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Романюк Ю.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 04.05.26р. суддею Крамарем С.І. об. 15:26 год. у м. Хмельницькому у справі №924/1227/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ
до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський Кам`янець-Подільського району Хмельницької області
про стягнення 99 926 010,15грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
15.12.2025 до господарського суду області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м.Кам`янець-Подільський про стягнення 99 926 010,15грн у зв`язку із неналежним виконанням вимог договору постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 від 05.09.2024.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 від 05.09.2024.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2026 у справі №924/1227/25 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 99 926 010,15грн основного боргу, 847 840,00грн витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2026 у справі №924/1227/25 в частині розміру основного боргу в сумі 135 416,45 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з КП "Міськтепловоденергія" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 99 790 593,70 грн основного боргу. В іншій частині рішення залишити без змін.
Вказує, що рішенням суду першої інстанції встановлено, що 05.09.2024 між сторонами укладено договір постачання природного газу № 8721-ТКЕ(24)-21, за яким позивач у період вересень 2024 - квітень 2025 передав відповідачу природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн. Суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів оплати поставленого товару та що відповідачем не надано доказів здійснення платежів після 03.12.2025 або після подання позову, й ухвалив стягнути заявлену суму боргу в повному обсязі - 99 926 010,15 грн.
Водночас звертає увагу, що 01.05.2025 була проведена платіжна операція на суму 135 416,45 грн. Цей платіж відбувся після формування позивачем розрахунку боргу станом на 03.12.2025 і підлягає врахуванню при визначенні фактичного залишку заборгованості.
Оскаржувана різниця має арифметичний та документально підтверджений характер. Вона не змінює правової природи спору, не потребує переоцінки всіх договірних відносин між сторонами, а стосується виключно коректного визначення залишку основного боргу.
Як визначено статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно висновок суду про відсутність будь-яких доказів оплати суперечить дійсному стану розрахунків. Платіж від 01.05.2025 є підтвердженим частковим виконанням грошового зобов`язання і частково припиняє грошове зобов`язання відповідача в цій сумі, тому стягнення повної суми 99 926 010,15 грн - без урахування цього платежу - порушує зазначену норму.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та звертає увагу суду, що в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що 01.05.2025 ним була проведена оплата на суму 135 416,45 грн. Зазначає, що 01.05.2025 відповідач здійснив оплату на суму 471 794,23 грн, що було відображено у розрахунку заборгованості та враховано судом першої інстанції при розгляді цієї справи. Оплату у розмірі 135 416,45 грн здійснив 01.05.2026 (тобто не у 2025 році) за іншим договором постачання природного газу (про що було зазначено у призначені платежу).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене та те, що скаржник оскаржує рішення лише в частині в сумі 135 416,46 грн, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.05.26 у справі №924/1227/25 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
05.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія", м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області (відповідач, Споживач) укладено договір постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-21 (Договір). До договору було укладено додаткову угоду №1 від 20.02.2025.
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п. 1) пункту 4 Положення природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Ціна природного газу встановлюється у порядку, визначеному у розділі 4 Договору.
Згідно п.5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п.6.2 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату використаного природного газу.
Згідно п.11.3 Договору сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т. ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
На виконання умов Договору позивач протягом вересня 2024 - квітня 2025, згідно Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 547,55416 тис. куб. м, вартістю 4 152 588,98 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 125,00000 тис. куб. м, вартістю 2 185 892,40 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2024 р., обсяг переданого газу: 3,20000 тис. куб. м, вартістю 52 972,44 грн (обсяг ІІІ); Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 1 527,89874 тис. куб. м, вартістю 11 587 411,70 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 190,04400 тис. куб. м, вартістю 3 555 282,95 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2024 р., обсяг переданого газу: 83,00000 тис. куб. м, вартістю 1 373 972,64 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 3 686,29203 тис. куб. м, вартістю: 27 956 422,94 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 208,18710 тис. куб. м, вартістю: 3 971 287,02 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2024 р., обсяг переданого газу: 119,87115 тис. куб. м, вартістю: 1 984 333,49 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 3 629,31172 тис. куб. м, вартістю: 27 524 290,70 грн (Обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 333,91030 тис. куб. м, вартістю: 6 473 203,50 грн (Обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2024 обсяг переданого газу: 705,88137 тис. куб. м, вартістю: 11 685 080,57 грн (Обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 3 797,25697 тис. куб. м, вартістю: 30 691 695,52 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 250,50000 тис. куб. м, вартістю: 5 503 582,30 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 січня 2025 р., обсяг переданого газу: 432,23065 тис. куб. м, вартістю: 7 370 654,82 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 4 225,11939 тис. куб. м, вартістю: 34 149 934,78 грн (обсяг І); Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 252,78977 тис. куб. м, вартістю: 5 696 890,58 грн (обсяг ІІ). Акту приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2025 р., обсяг переданого газу: 115,07201 тис. куб. м, вартістю: 1 962 276,55 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 3 056,62727 тис. куб. м, вартістю: 24 705 484,57 грн (обсяг І). Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 305,17028 тис. куб. м, вартістю: 7 151 607,05 грн (обсяг ІІ). Акту приймання-передачі природного газу від 31 березня 2025 р., обсяг переданого газу: 140,63696 тис. куб. м, вартістю: 2 398 225,32 грн (обсяг ІІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 1 634,52121 тис. куб. м, вартістю: 13 211 175,24 грн (обсяг І). Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 284,23790 тис. куб. м, вартістю: 6 167 680,58 грн (обсяг ІІ); Акту приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2025 р., обсяг переданого газу: 108,05186 тис. куб. м, вартістю: 1 842 564,76 грн (обсяг ІІІ) передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн.
Відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати вартості використаного природного газу. Сума боргу становить 99 926 010,15 грн, що слугувало підставою для подачі позову.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія", м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області укладено договір постачання природного газу №8721-ТКЕ(24)-2. До договору було укладено додаткову угоду №1 від 20.02.2025.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1 ст.691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Згідно п.5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п.6.2 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату використаного природного газу.
На виконання умов Договору Позивач протягом вересня 2024 - квітня 2025, згідно Актів приймання-передачі природного газу, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 243 354 511,40 грн.
Відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати вартості використаного природного газу. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 99 926 010,15 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати поставленого товару, відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 99 926 010,15грн боргу є обґрунтованою, а тому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, доводи відповідача (скаржника) про те, що ним сплачено позивачу суму 135 416,45 грн, яку не було враховано судом першої інстанції не беруться судом апеляційної інстанції до уваги оскільки, в суді першої інстанції відповідачем не було заявлено про вказаний платіж, крім того, у акті звірки який відповідачем було долучено до суду першої інстанції, вказаний платіж не було включено в нього, проте, вже у суді апеляційної інстанції в акті звірки вказану суму 135 416,45 грн було включено за номером 214.
Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що 01.05.2025 відповідач здійснив оплату на суму 471 794,23 грн, що було відображено у розрахунку заборгованості та враховано судом першої інстанції при розгляді цієї справи.
Крім того, позивач звертає увагу, що суму 135 416,45 грн було сплачено 01.05.2026 за іншим договором постачання природного газу про, що було зазначено у призначені платежу у виписці із Державної казначейської служби України, а саме вказано, що плата за прир. газ зг.дог.№7826-ТКЕ(Л25)-21 від 06.05.2025 (а.с. 58 зворот, т. 2).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставини здійснення платежів після 03.12.2025 або після подання позову до суду. Сума простроченого та несплаченого боргу відповідача перед позивачем за договором складає 99 926 010,15 грн.
Також, колегія суддів відзначає, що Акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, оскільки він не фіксує факт здійснення господарської операції (поставки, оплати тощо), а лише відображає стан заборгованості на певну дату. Це технічний або інформаційний документ, що підтверджує тотожність облікових даних сторін, підписаний уповноваженими особами.
Наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання не є достатньою підставою для звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов`язку оплатити спожитий ними природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.26 у справі №924/1227/25 в оскарженій частині прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.26 у справі №924/1227/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.26 у справі №924/1227/25 в оскарженій частині залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №924/1227/25 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "02" вересня 2026 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Романюк Ю.Г.