ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
03 вересня 2026 року справа № 380/16235/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про залишення позову без розгляду ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії , зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зарахування ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, для одержання житлової площі, в списки загальної черги з 07.11.2025 року, без збереження попереднього часу перебування на обліку;
- визнати протиправним та скасувати рішення засідання житлово-побутової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 листопада 2025 року, оформлене протоколом №6, затверджене наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині дати зарахування ОСОБА_1 на облік з 07.11.2025 року, без збереження попереднього часу перебування на обліку;
- зобов`язати Центральну базу підтримки системи зв`язку та спеціальних комплексів Національної гвардії України прийняти рішення про зміну дати зарахування майора ОСОБА_1 на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, для одержання житлової площі, в списки загальної черги, з 07.11.2025 року на 30.11.2023 року, із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 3993,60 грн.
Ухвалою судді від 6 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою 14 серпня 2026 року витребувано додаткові докази по справі.
Відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, де зазначає про те, що позивач подав позовну заяву з пропуском установленого статтею 122 КАС України строку звернення до адміністративного суду. Посилання представника позивача на те, що про порушення права позивач дізналася лише 03.07.2026, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи. Така позиція фактично спрямована на штучне визначення початку перебігу строку звернення до суду з дати отримання листа відповідача, хоча позивач була обізнана про оскаржуване рішення значно раніше. Відповідно до статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. У спорах щодо реалізації військовослужбовцем соціальних гарантій забезпечення житлом застосовується саме шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема у постановах від 19.10.2023 у справі № 120/8002/22 та від 27.08.2025 у справі № 580/10389/24. У цьому випадку позивач подала рапорт про взяття на квартирний облік, який було розглянуто житлово-побутовою комісією 07.11.2025. При цьому позивач на той час входила до складу зазначеної комісії як заступник її голови, була присутня на засіданні 07.11.2025 та безпосередньо перед розглядом власного питання подала рапорт про наявність конфлікту інтересів і неможливість брати участь у голосуванні. Отже, вона достовірно знала про розгляд питання щодо її зарахування на квартирний облік та про прийняте комісією рішення. Додатково обізнаність позивача підтверджується її участю у засіданні житлово-побутової комісії 31.12.2025 та підписанням протоколу № 10, яким затверджено список черговиків із зазначенням дати зарахування позивача на квартирний облік - 07.11.2025. Крім того, у період проведення перереєстрації осіб, які перебувають на квартирному обліку, позивач як заступник голови комісії мала доступ до відповідних облікових справ та протоколів її засідань. Таким чином, перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався щонайменше 07.11.2025 та закінчився 07.05.2026. Зазначає про те, що подальше листування представника позивача з відповідачем у липні 2026 року не змінює моменту, з якого позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, та не може поновлювати вже пропущений процесуальний строк. Відтак просить залишити позов без розгляду.
Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Представник позивача подав клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду у якому зазначає про наступне. Позивач обґрунтовано вважала себе такою, що перебуває на квартирному обліку з 30.11.2023, відсутні відомості про скасування чи визнання нечинним рішення житлово побутової комісії ЗТУ НГ України від 30.11.2023 року, оформленого протоколом №11. Також в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачки про виключення її з квартирного обліку. Після переміщення позивачки 28.01.2024 до Бази з ремонту радіоелектронної техніки НГУ, яка на той час була структурним підрозділом ЗТУ НГУ та знаходилася в межах того самого гарнізону, вона подала рапорт про передачу квартирно-облікової справи за новим місцем служби. Водночас відповідач не довів належного внесення змін до її облікової справи та правомірного зняття з квартирного обліку. Посилання відповідача на протокол житлово-побутової комісії ЗТУ НГУ від 13.05.2024 №5 є необґрунтованим, оскільки пункт 3.17 Інструкції №278 регулює порядок обліку військовослужбовців у разі переміщення, а не встановлює підстав для зняття з квартирного обліку. При цьому передбачена пунктами 3.15- 3.16 Інструкції процедура зняття з обліку, зокрема повідомлення позивача та її участь у розгляді питання, дотримана не була. Рішенням житлово-побутової комісії Центральної бази від 07.11.2025 позивача було зараховано на квартирний облік з цієї дати. Однак позивач не був належним чином повідомлений про те, що попередній час перебування на квартирному обліку з 30.11.2023 не збережено. Сам факт прийняття протоколу №6 від 07.11.2025 не свідчив для позивачки про порушення її права, оскільки предметом спору є саме незбереження попередньої дати перебування на обліку, а не факт повторного зарахування. Зазначає про те, що про фактичне визначення дати її квартирного обліку з 7.11.2025 позивач достовірно дізналася лише з листа Головного управління НГУ від 03.07.2026 №27/5/5/3-М/1007-Аз. Відтак саме з 03.07.2026 слід обчислювати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, а тому висновок відповідача про пропуск цього строку є безпідставним.
Представник відповідача подав до суду заперечення на клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду у якому зазначає про наступне. Позивача 30.11.2023 було взято на квартирний облік у ЗТУ НГУ. Після переміщення 28.01.2024 для подальшого проходження військової служби до БРРТ НГУ вона не змінила гарнізон чи місцевість, оскільки обидва органи знаходяться у місті Львові, за однією юридичною адресою. Тому положення пункту 3.17 Інструкції №278 щодо обов`язкового збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку у зв`язку з переїздом до іншого гарнізону не підлягали застосуванню. 29.04.2024 позивач власноруч подала рапорт про зняття її з квартирного обліку ЗТУ НГУ та направлення облікової справи за новим місцем служби, на підставі чого рішенням ЖПК ЗТУ НГУ від 13.05.2024 її було знято з обліку. Надалі лише 15.10.2025 позивач подала рапорт про взяття на квартирний облік у Центральній базі підтримки СЗ та СК, що спростовує твердження про її безперервне та автоматичне перебування на обліку з 30.11.2023. Рішенням ЖПК Центральної бази від 07.11.2025 позивача було взято на квартирний облік із визначенням дати зарахування саме 07.11.2025. Позивачка була обізнана про розгляд цього питання, брала участь у роботі ЖПК, а 31.12.2025 як заступник голови комісії підписала протокол №10 зі списком черговиків, у якому щодо неї прямо зазначено дату зарахування - « 07.11.2025». За таких обставин вона щонайменше повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав саме у цей період. Посилання позивачки на необізнаність, відсутність технічного запису засідання ЖПК чи письмового підтвердження ознайомлення з протоколом не є належними доказами поважності причин пропуску строку, оскільки Інструкція №278 не передбачає обов`язкової аудіо- чи відеофіксації засідань ЖПК та письмового ознайомлення військовослужбовця з кожним рішенням комісії. Таким чином, наведені позивачем обставини переважно стосуються правильності визначення дати квартирного обліку по суті спору, однак не підтверджують існування об`єктивних і непереборних перешкод, які унеможливлювали звернення до суду протягом установленого законом шестимісячного строку. Відтак підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні. Просить залишити позов без розгляду.
При вирішення клопотання про залишення позову без розгляду та заяви про поновлення строку звернення до суду суд враховує таке.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як встановлено з матеріалів справи 15.10.2025 позивачка подала рапорт (зареєстрований за № 40) на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про взяття її на облік для одержання житлової площі (поліпшення житлових умов).
Рапорт майора ОСОБА_1 щодо її зарахування на квартирний облік ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто 7.11.2025 на засіданні житлово-побутової комісії, тобто у місячний термін, визначений законодавчими приписами.
Протоколом засідання житлово-побутової комісії від 31.12.2025 №10 затверджено список черговиків із зазначенням дати їх зарахування. Майор ОСОБА_1 приймала участь в такому засіданні та підписала вказаний протокол.
Оскільки рішенням житлово-побутової комісії від 7.11.2025 позивачку було зараховано на квартирний облік ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже з наступного дня, а саме 8.11.2025 повинен обраховуватися строк звернення ОСОБА_1 до суду.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням житлово-побутової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.11.2025 позивачку зараховано на квартирний облік із визначенням дати зарахування саме 07.11.2025. Отже, вже зазначеним рішенням було визначено нову дату її перебування на квартирному обліку, яка не відповідала даті 30.11.2023, на яку позивачка посилається як на дату первинного зарахування.
Більше того, позивачка не була сторонньою особою щодо зазначеного рішення. Як убачається з матеріалів справи, вона брала участь у роботі житлово-побутової комісії перебуваючи на посаді заступника голови комісії, підписала протокол №10, у якому щодо неї безпосередньо зазначено дату зарахування на квартирний облік - 07.11.2025.
За таких обставин суд вважає, що позивачка щонайменше з 07.11.2025 була об`єктивно обізнана про визначення їй нової дати квартирного обліку та, відповідно, про неврахування попереднього періоду. Саме з цього моменту вона мала можливість оцінити такі дії як такі, що можуть порушувати її права, та звернутися до суду за їх захистом.
Посилання позивачки на те, що достовірно про порушення свого права вона дізналася лише з листа Головного управління НГУ від 03.07.2026, суд вважає необґрунтованим.
Отримання у письмового роз`яснення або підтвердження вже відомих обставин не може змінювати момент початку перебігу процесуального строку та створювати новий строк для звернення до суду.
Суд також відхиляє доводи позивачки про те, що відсутність повідомлення про її зняття з квартирного обліку та невчинення відповідачем належних дій щодо передачі облікової справи перешкоджали їй своєчасно звернутися до суду. Зазначені обставини стосуються насамперед правомірності зняття позивачки з квартирного обліку та правильності визначення дати її перебування на обліку, тобто є питаннями по суті спору, однак самі по собі не свідчать про існування об`єктивних перешкод для звернення до суду після того, як позивачці стало відомо про визначення нової дати обліку.
При цьому позивачем не наведено та матеріалами справи не підтверджено обставин, які б об`єктивно унеможливлювали її звернення до адміністративного суду протягом установленого законом строку. Саме по собі суб`єктивне переконання позивачки у тому, що за нею зберігається дата квартирного обліку з 30.11.2023, не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку після того, як їй стало відомо про визначення іншої дати.
Таким чином, суд доходить висновку, що про можливе порушення свого права щодо незбереження дати перебування на квартирному обліку з 30.11.2023 позивачка повинна була дізнатися не пізніше 07.11.2025.
Оцінюючи наведені позивачем аргументи суд враховує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду.
Відсутність доказів об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, за умови обізнаності особи про прийняте рішення чи вчинену дію (бездіяльність), виключає можливість поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки правова система не може "виправдовувати" пасивну поведінку або байдужість учасника справи до власних прав та інтересів.
На переконання суду, посилання представника позивача на отримання відповіді - листа відповідача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а вказує на триваючу пасивну поведінку позивача.
Враховуючи те, що позивачем не подано доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у визначений законом строк, суд не вбачає правових підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права щодо виплати періодичних платежів у повному розмірі та не наведено поважності причин його пропуску, а тому немає правових підстав для поновлення такого строку.
На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позовні підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 240, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії , зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Брильовський Роман Михайлович