ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху
02 вересня 2026 року м. Полтава Справа № 440/16453/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., ознайомившись із заявою Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25 за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 04.04.2022 по 19.05.2023. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 04.04.2022 по 19.05.2023 з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 18.06.2025 по 05.09.2025. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 18.06.2025 по 05.09.2025 з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили 10.06.2026.
24.08.2026 до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25, в якій просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі № 440/16453/25 повністю та ухвалити нове судове рішення у справі № 440/16453/25, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
24.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" також надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочку сплати судового збору за подачу заяви про перегляд судового рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами, в якому Військова частина просить відстрочити сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у справі № 440/16453/25, що набрало законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Перевіривши вказану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25, суд встановив, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 364 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 КАС України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 2, 3 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (найменування) інших учасників справи;
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються, крім іншого, документ про сплату судового збору; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин та у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Частиною 2 статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
В обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору заявник зазначає, що сплата судового збору по справах за участі Військової частини НОМЕР_1 напряму залежить від виділених коштів, які нажаль на цей час відсутні. В умовах воєнного стану Держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Питання оцінки таких обмежень обумовлюються серед іншого тим, що під час дії воєнного часу органи державної влади з метою здійснення оборони держави можуть надавати перевагу аргументам, які обумовлюють посилення обороноздатності (потреби оборони), а не тим, які націлені на індивідуальні цілі (сплата судових витрат). Виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей у Держави, виниклих воєнним станом, військовою агресією рф, необхідністю забезпечення національної безпеки України в оборонній сфері, Держава вимушена здійснювати відповідний розподіл коштів на нагальні потреби, внаслідок чого потреби по сплаті судового збору військовими підрозділами недофінансовуються. Вказане підтверджується листом директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 № 220/13/9088 щодо недостатності фінансового забезпечення для сплати судового збору. Враховуючи майновий стан сторони, Військова частина НОМЕР_1 заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору.
При вирішенні даного клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в ухвалі від 06 квітня 2020 року у справі №200/6112/19-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 88601848).
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б звільнити від сплати судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позову щодо сплати судового збору та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Заявник не подав жодних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на його рахунок, призначених для сплати судового збору, що жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява відповідача про розстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону № 3674-VІ.
Дана позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2025 року у справі №560/4289/24 (адміністративне провадження №К/990/49152/24).
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання про відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на подання позову кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З урахуванням наведеного заява позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у вигляді 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач заявляв одну вимогу немайнового характеру.
За таких обставин за звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами має буки сплачений судовий збір у розмірі 1597,44 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8 х 150%).
Однак заявник доказів сплати судового збору не надав.
Згідно заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25, відповідач зазначає, що йому стали відомі істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду під час розгляду справи та ухвалення судового рішення (пункт 1 частини другої статті 361 КАСУ).
Отже вказану заяву подано Військовою частиною НОМЕР_3 через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду 24.08.2026 з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Водночас, як зазначалась судом вище, за приписами пункту 4 частини третьої статті 364 КАС України до заяви додається, зокрема, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Судом встановлено, що постанову від 16.07.2026 року у справі № 320/29450/24 на яку, зокрема, посилається заявник, ухвалено та проголошено Верховним Судом 16.07.2026 року. Відповідно до резолютивної частини зазначеної постанови вона набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Отже, з огляду на наведене, судове рішення набрало законної сили 16.07.2026 року.
Заяву про перегляд зазначеної постанови за нововиявленими обставинами подано після спливу встановленого пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України тридцятиденного строку.
При цьому до заяви не додано клопотання про поновлення пропущеного строку пропуску строку на подання заяви із зазначенням причин його пропуску та відповідним обґрунтуванням.
Відповідно до ч.4 ст.366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Частиною 3 статті 366 КАС України передбачено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №440/16453/25 - залишити без руху.
Встановити заявнику строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду докази сплати судового збору у розмірі 1597,44 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: [рахунок приховано], Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд; клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Копію ухвали надіслати відповідачу.
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя Р.І. Молодецький