РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року справа № 580/6041/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.05.2026 та 17.05.2026 та ненадання затребуваних медичних документів за результатами медичного огляду, проведеного позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити та видати ОСОБА_1 належним чином завірену копію довідки ВЛК від 18 лютого 2025 року, прийняту позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити та видати ОСОБА_1 належним чином завірений Витяг із книги протоколів засідань ВЛК від 18 лютого 2025 року щодо його медичного огляду, із обов`язковим відображенням повного діагнозу та висновку комісії про причинний зв`язок захворювань.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, так як у встановлений законом строк не розглянув заяви позивача від 10.05.2026 та 17.05.2026, відповідно, не надав йому затребуваних медичних документів за результатами медичного огляду, проведеного позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 18.08.2026 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 завірені належним чином докази надходження (реєстрації) заяв ОСОБА_1 від 10.05.2026 та 17.05.2026 про надання медичних документів за результатами медичного огляду, проведеного військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , або письмові пояснення щодо їх відсутності/не надходження.
Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог вищезазначеної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду 18.08.2026 на адресу суду від відповідача надійшли витребувані судом пояснення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , перевіривши наявні в установі документи, журнали реєстрації вхідної кореспонденції та звернень громадян, а також електронну кореспонденцію, повідомляє, що заяви ОСОБА_1 від 10.05.2026 та 17.05.2026 щодо надання медичних документів до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходили.
ОСОБА_1 на адресу суду 02.09.2026 надіслав заяву у якій зазначає, що викладені обставини у наданому відповідачем до суду поясненні не відповідають дійсності та зазначив, що 10.05.2026 року о 20:26 з особистої електронної поштової скриньки на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно закону України «Про доступ до публічної інформації», а також статтею 39 Основ законодавства України про охорону здоров`я було направлено запит щодо протоколу ВЛК. До листа було додано файли, зокрема підписані кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що прирівнюється до власноручного підпису згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги». Крім того, 18.05.2026 року о 19:19 на цю ж електронну адресу було направлено повторне звернення. Факт відправлення, маршрутизації та доставки цих листів підтверджується цифровими слідами (електронними файлами у форматі .eml з повними технічними заголовками сервера), з поштової скриньки позивача.
Ухвалою суду від 03.09.2026 поновлено провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», які відображені у військово-обліковому документі позивача в електронній формі, 18.02.2025 позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача було прийнято постанову ВЛК про придатність до військової служби.
Оскільки позивач не отримував копії довідки ВЛК від 18.02.2025 за результатами медичного огляду, тому позивач на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 надіслав заяви від 10.05.2026 та 17.05.2026 щодо надання йому затребуваних медичних документів за результатами медичного огляду, проведеного позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не отримавши від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповіді на його заяви, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заявою (клопотанням) у розумінні вказаної статті Закону є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно зі статтею 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Приписами статті 15 Закону №393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що кожен з громадян має гарантоване право звернутись до уповноваженого органу із проханням сприяти реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів, а орган, до якого він звернувся зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити доводи звернення, невідкладно вжити заходів щодо відновлення порушених прав, виявити та усунути причини та умови, які сприяли порушенням, надати мотивовану відповідь у строки встановленні статтею 20 Закону №393/96-ВР та повідомити особу про наслідки розгляду.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надіслання ОСОБА_1 саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяв від 10.05.2026 та 17.05.2026 щодо надання йому затребуваних медичних документів.
Крім того, долученими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується, що ним саме на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 надсилав вищезазначені заяви від 10.05.2026 та 17.05.2026 щодо надання йому затребуваних медичних документів, та повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.05.2026, надісланому на електронну пошту позивача, повідомлення про те, що документи в роботу не прийняті, оскільки надійшли не за адресою, тому рекомендовано позивачу надіслати їх до ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Також із наданих відповідачем пояснень судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , перевіривши наявні в установі документи, журнали реєстрації вхідної кореспонденції та звернень громадян, а також електронну кореспонденцію, повідомляє, що заяви ОСОБА_1 від 10.05.2026 та 17.05.2026 щодо надання медичних документів до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходили (не надходили поштовим відправленням, шляхом безпосереднього подання до установи, засобами електронного зв`язку, в електронній формі як звернення громадянина).
Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є бездіяльність саме ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяв позивача від 10.05.2026 та 17.05.2026 у встановлений законом строк.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням досліджених судом документів і матеріалів, суд дійшов висновку, що такої бездіяльності з розгляду заяв ОСОБА_1 від 10.05.2026 та 17.05.2026 відповідач не допустив, так як докази їх отримання матеріали справи не містять, а відповідач заперечує їх отримання, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ