КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Унікальний номер справи № 362/2688/26 Головуючий у суді першої інстанції - Попович О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10392/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про поновлення на роботі,
встановив:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив позовну заяву у новій редакції з урахуванням усіх зазначених судом недоліків. Тому суд не мав підстав повертати позов.
У відзивах на апеляційну скаргу представники відповідачів Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області та КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області проти задоволення апеляційної скарги заперечили. Вказують, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, 27 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про поновлення на роботі.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без руху, суд першої інстанції вказував на те, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України. Суд зазначив, що позовна заява не містить:
- змісту позовних вимог до кожного з відповідачів;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім цього, позовна заява не містить посилання на докази, що підтверджують наведені позивачем обставини, відповідні докази не надані.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив позовну заяву у новій редакції, у якій уточнив свої вимоги та долучив докази, на які він посилається (а.с. 45-65).
Однак, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції зазначав, що вимоги ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2026 року позивачем не виконані. Зокрема, позовну заяву не приведено у відповідність із вимогами пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, на що наголошено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У поданій ОСОБА_1 позовній заяві викладено зміст його позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. До позовної заяви долучені докази, на які посилається позивач та докази направлення копії позовної заяви іншим учасникам справи.
Як вбачається із заяви про усунення недоліків, позивач надав суду позовну заяву у новій редакції, до якої долучив докази, на які він посилається.
Як визначено ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами частин 1-2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено, що до матеріалів справи він надав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.
Відповідно до роз`яснень пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Аналіз наданих сторонами доказів, здійснюється судом при вирішенні справи - спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху. Позивач виправив недоліки позовної заяви на власний розсуд.
Колегія суддів вважає, що позивач виконав вимоги суду першої інстанції, а тому підстав повертати йому позовну заяву у суду не було.
Крім цього, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не звернув увагу на те, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, а недоліки, встановлені судом, могли бути усунуті під час підготовчого провадження та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
Апеляційний суд також зауважує, що, зазначаючи про те, що позовну заяву не приведено у відповідність із вимогами пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, суд першої інстанції не обґрунтував, які саме недоліки позову не усунув позивач.
Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції безпідставно визнано неподаною та повернуто позовну заяву позивачу.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості.
Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно повернув позовну заяву.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 369, 374, 379, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома