ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
02 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/18530/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року в адміністративній справі №160/18530/26 (головуючий суддя першої інстанції - Кучугурна Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вичини певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 30.06.2026 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення (оформлене листом) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 08.06.2026 року вих.№1778/1 про повернення дисциплінарної скарги ОСОБА_1 від 28.05.2026 року №355 без розгляду;
- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області розглянути дисциплінарну скаргу ОСОБА_1 від 28.05.2026 року №355 щодо неналежної поведінки адвоката Скринник А.В..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.3 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною. Позивач вважає, що доданий до позовної заяви ордер Серії АА №1684339 містить чітке визначення групи органів: «будь-яких (всіх) адміністративних судах України». Дніпропетровський окружний адміністративний суд входить до вказаної групи органів як місцевий адміністративний суд.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. До такого висновку суд дійшов з тих підстав, що позов поданий в інтересах позивача та підписаний електронним підписом адвоката. Відповідно до доданого ордеру адвоката Кошлія Романа Васильовича уповноважено представляти інтереси позивача «у будь-яких (всіх) адміністративних судах України будь-яких інстанцій: місцевих, апеляційних, Верховному Суді; Великій Палаті Верховного Суду». Проте, ордер не містить інформації щодо конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов в інтересах ОСОБА_1 подана адвокатом Кошлія Р.В. і ним же підписана. На підтвердження повноважень надано ордер Серії АА №1684339 від 03.03.2026 року.
Згідно вказаного ордеру адвоката уповноважено представляти інтереси позивача у будь-яких (всіх) адміністративних судах України будь-яких інстанцій: місцевих, апеляційних, Верховному Суді; Великій Палаті Верховного Суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на те, що у вказаному ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як конкретна назва суду, в якому надається правова допомога, такий документ не може вважатися юридично значимим для цілей підтвердження повноважень адвоката Кошлія Р.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, тому позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Частиною другою статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із частиною другою статті 26 Закону №5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17.11.2020 року), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Приписами підпункту 12.4 пункту 12 Положення визначено, що ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про недотримання передбаченого пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України правова представника позивача підписувати адміністративний позов та, як наслідок, повернення позову позивачу.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні конструкції.
Так, в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі № 826/17175/18 зазначено, що: під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі; вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
Аналогічна правова позиція Верховним Судом викладена в постановах від 09.10.2020 року у справі № 460/1726/19, від 22.04.2021 року у справі №280/2788/20, від 30.11.2021 року у справі № 826/17175/18, від 08.02.2023 року у справі №640/30856/21, від 17.08.2023 року у справі № 600/4282/22-а, від 15.05.2024 року у справі №520/14924/23.
Суд першої інстанції помилково послався в тому числі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18, з огляду на те, що після її прийняття до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни, згідно з якими до ордеру можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, а тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС ухвала суду належить скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 109, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року в адміністративній справі №160/18530/26 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року в адміністративній справі №160/18530/26 скасувати.
Справу №160/18530/26 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак