ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Львів Справа № 569/25192/25 пров. № А/857/19782/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2026 року (головуючий суддя: Тимощук О.Я., місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 , 19.11.2025 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № № 842, 843 від 05.11.2025.
Обґрунтовує позов тим, що 05 листопада 2025 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Рівненської міської ради було винесено Постанову № 842 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн 00 коп. Підставою для складення постанови було те, що 22 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, виявлено, що засновник ПП «Техкомплект» ОСОБА_1 не утримував в належному стані території, надані в установленому законом порядку, чим порушені вимоги п.п. 3.5.3.1. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 № 512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Також, 05 листопада 2025 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Рівненської міської ради було винесено Постанову № 843 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн 00коп. У постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 001040 від 22 жовтня 2025 року: 22.10.2025 о 10 год. 15 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, допустив зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, чим порушені вимоги п.п. 4.1.6. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 № 512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Вважає, що вище вказані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконними та необґрунтованими, оскільки не вказано в чому саме полягало порушення Правил благоустрою м. Рівне позивачем та в чому саме полягає утримання в неналежному стані території, наданої в установленому законом порядку. Також позивач зазначає, що місцем скоєння правопорушення згідно протоколів від 22.10.2025 та постанов від 05.11.2025 року зазначено м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя. Однак, в протоколі № 001039 від 22.10.2025 року не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, і тому ідентифікувати місце скоєння правопорушення лише за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя неможливо.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2026 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якому у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності конкретизації суті адміністративного правопорушення, неможливості ідентифікації місця його вчинення, а також недопустимості фотоматеріалів як доказів є такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням вимог щодо оцінки доказів. Суд першої інстанції фактично застосував до спірних правовідносин надмірний та не передбачений законом стандарт доказування, що суперечить положенням статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, висновок суду про відсутність конкретизації є надуманим та таким, що не відповідає фактичному змісту матеріалів справи.
Також судом безпідставно применшено значення протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до статті 251 КУпАП є самостійним джерелом доказів, що підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами. У цьому випадку протокол, фотоматеріали, припис та постанова у своїй сукупності: узгоджуються між собою; взаємно доповнюють один одного; підтверджують факт вчинення правопорушення та місце його вчинення. Отже, висновки суду першої інстанції про недоведеність правопорушення є передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем, 31.08.2026 подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки участь сторін в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, крім цього, у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Також, вказана справа належить до категорії термінових адміністративних справ, що у свою чергу, також унеможливлює відкладення розгляду справи на іншу дату.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позов, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були винесені без достатніх правових підстав, за відсутності події та складу правопорушення, що є підставою для їх скасування та закриття провадження у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Рівненської міської ради від 13.11.1997 приватній фірмі «Техкомплект» із земель міста було надано в постійне користування земельну ділянку площею 1800 м2 по вулиці Костромській (тепер Захисників Маріуполя) для будівництва та обслуговування автозаправної станції.
Адміністративною комісією виконавчого комітету Рівненської міської ради від 05 листопада 2025 року було винесено Постанову № 842 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн 00 коп.
У постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 001039 від 22 жовтня 2025 року: 22.10.2025 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, виявлено, що засновник ПП «Техкомплект» позивач не утримував в належному стан території, надані в установленому законом порядку, чим порушені вимоги п.п. 3.5.3.1. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 № 512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Також, 05 листопада 2025 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Рівненської міської ради було винесено постанову № 843 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн 00коп.
У постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 001040 від 22 жовтня 2025 року: 22.10.2025 о 10 год. 15 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, допустив зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, чим порушені вимоги п.п. 4.1.6. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 року № 512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152КУпАП.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 152 КУпАП встановлена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП, розглядають, зокрема, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад, що передбачено ч. 1 ст. 218 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, зі змісту вказаних норм слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Вимогами статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В порядку підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, як передбачає стаття 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом статей 279, 280 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 247 КУпАП, це, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п.1), закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п.7).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 № 512 затверджено Правила благоустрою міста Рівного (далі Правила).
Правила благоустрою міста Рівного (далі - Правила) встановлюють єдині та обов`язкові для виконання норми і вимоги у сфері благоустрою, визначають порядок прибирання та утримання міських територій, у тому числі і прилеглих до меж будівель, споруд та огорож, а також внутрішніх виробничих територій, для всіх юридичних і фізичних осіб, користувачів або власників земельних ділянок, забудовників, власників та орендаторів приміщень, споруд, будівель, розташованих на території міста, незалежно від форм власності, відомчої приналежності та громадянства (п. п. 1.1).
У Розділі 2 «ТЛУМАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ» передбачено, що у цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:
Видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їхній власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Суб`єкти благоустрою - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці, органи самоорганізації населення, громадяни.
Утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану міста, іншої містобудівної документації, Правил забудови міста Рівного, Правил благоустрою міста Рівного, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження і відновлення об`єктів та елементів благоустрою.
Згідно п. п. 3.5.3.1 п. 3.5.3 Правил, відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них, зобов`язані утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 Правил, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що адміністративною комісією виконавчого комітету Рівненської міської ради від 05 листопада 2025 року було винесено постанову № 842 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн 00 коп. У постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 001039 від 22 жовтня 2025 року: 22.10.2025 о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, виявлено, що засновник ПП «Техкомплект» позивач не утримував в належному стан території, надані в установленому законом порядку, чим порушені вимоги п.п.3.5.3.1. Правил благоустрою м. Рівного, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 № 512. В результаті вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП.
Скасовуючи вказану постанову суд першої інстанції виходив з того, що ні в протоколі № 001039 від 22 жовтня 2025 року, ні в постанові № 842 від 05.11.2025 не конкретизовано, в чому саме полягало порушення Правил благоустрою м. Рівне позивачем, в чому саме полягає утримання в неналежному стані території, наданої в установленому законом порядку та не можливо ідентифікувати земельну ділянку, яка утримується в неналежному стані.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки у протоколі визначено адресу: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, а у постанові додатково зазначено кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:01:033:0040, яка утримується в неналежному стані (а.с. 9, 10, 10 зв).
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Правила благоустрою міста Рівного визначають, що утримання в належному стані території - це використання її за призначенням відповідно до генерального плану міста, іншої містобудівної документації, Правил забудови міста Рівного, Правил благоустрою міста Рівного, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження і відновлення об`єктів та елементів благоустрою.
Також, до протоколу № 001039 від 22 жовтня 2025 року додано фото (додатки № 1, 2, 3), згідно яких територія по вулиці Костромській (тепер Захисників Маріуполя), яка надана рішенням Рівненської міської ради від 13.11.1997 року приватній фірмі «Техкомплект» в постійне користування забруднена сміттям, чим порушено п. п. 3.5.3.1 п. 3.5.3 Правил.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скасовуючи постанову № 843 від 05.11.2025, суд першої інстанції вказав, що доказами вчинення позивачем правопорушення було лише фото без ідентифікації земельної ділянки.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду помилковими, оскільки фотознімки є способом фіксації правопорушення, вони відображають фактичний стан території (наявність відходів) та такі фото потрібно оцінювати у комплексному взаємозв`язку з протоколом від 22.10.2025 № 001040, у якому зафіксовано місце, час та обставини правопорушення.
Так, при розгляді протоколу від 22.10.2025 № 001040 та матеріалів справи про адміністративне правопорушення комісією встановлено, що 22.10.2025 о 10 год 15 хв за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, ОСОБА_1 , як засновник ПП «Техкомплект», допустив зберігання та видалення відходів у несанкціонованому місці.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Правила благоустрою міста Рівного визначають, що видалення відходів це - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згадані вище фотознімки підтверджують, що на території, яка надана у постійне користування приватній фірмі «Техкомплект» за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, зберігаються шини, пластикові пляшки тощо.
Наведене свідчить про те, що відповідач, складаючи протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та приймаючи оскаржувані постанови, дотримався принципу обґрунтованості, вмотивованості, оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень та діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваних постанов, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. ст. 152 КУпАП, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності № № 842, 843 від 05.11.2025 та задоволення позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 229, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2026 року у справі № 569/25192/25 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 03.09.26